09.12.2025 Справа № 740/1650/21
Унікальний № 740/1650/21
Провадження № 2-во /756/179/25
09 грудня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши питання про виправлення описки в рішенні суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2024 року задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
05.12.2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про виправлення описки у вищезазначеному рішення суду, а саме просить виправити, допущену, на її думку, описку в рішенні суду від 15.10.2024року у справі №740/1650/21, а саме викласти відповідний фрагмент рішення в такій редакції: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 338401880000, об'єкт нерухомого майна: приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять (група приміщень НОМЕР_1) (літ. "А"), заг. площею 117,6 кв. м, адреса: АДРЕСА_1 .
Положеннями ч. 1 ст. 269 ЦПК України встановлено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. З зазначеної норми закону вбачається, що судове рішення має бути точним. Помилки у тексті судового рішення, арифметичні або граматичні помилки (описки), що стосуються істотних обставин справ або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення або постановив ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути питання про виправлення описки без участі учасників справи.
В розумінні положень Цивільно-процесуального кодексу України описка - це помилка, зумовлена неправильним написанням слів, внаслідок чого виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, тобто написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначенні дат та строків.
Зі змісту ст. 269 ЦПК вбачається, що суд позбавлений можливості в порядку визначеному для виправлення описки включати до резолютивної частини рішення нову інформацію, змінюючи при цьому зміст рішення суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд не вбачає підстав для виправлення описки у рішенні суду, оскільки вказана інформація про об'єкт у рішенні суду «приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, загальною площею 117,00 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 338401880000, на загальну суму 2 666 700 грн.» зазначена у відповідності до прохальної частини позовної заяви, а також на думку суду містить достатньо даних для ідентифікації вказаного об'єкта.
В свою чергу, заявник здійснює підміну понять і намагається шляхом подання заяви про виправлення описки спонукати суд до внесення нових відомостей і зміни змісту резолютивної частини рішення суду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні заяви потрібно відмовити.
Керуючись ст. 269, 432 ЦПК України суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Шевчук