29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"07" вересня 2006 р.
Справа № 8/3290
За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
до закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика» м. Хмельницький
про усунення перешкод користування майном та стягнення 21900 грн. збитків
Суддя Степанюк А.Г.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_2. за дорученням від 11.11 03 р.
Відповідача : Козак О.П. -за довіреністю №4 від 16.01.06 р.
Рішення приймається 07 вересня 2006 року так як у справі оголошувалась перерва.
СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні орендованим майном -приміщенням загальною площею 125,02 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та відновити електропостачання даного приміщення та просить стягнути із останнього на свою користь 21900 грн. збитків.
Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. При цьому відповідач зазначив, що відповідно до п. 10.3. договору оренди приміщення від 02 квітня 2003 року, що укладений між сторонами , договір може бути розірваний в односторонньому порядку, коли одна із сторін систематично і грубо порушує умови даного договору та свої зобов'язання, а також невнесення орендарем плати протягом 2-х місяців, попередивши орендаря за 5 днів.
За твердженням відповідача станом на 01 січня 2006 р. заборгованість відповідача за договором оренди від 02.04.2003 р. становила 6582,42 грн., більше ніж за місяці, що являлось порушенням п.п. 5.2., 7.1. договору. У зв'язку із цим відповідачем було прийнято рішення про розірвання даного договору з ПП ОСОБА_1.
Листами № НОМЕР_1 від 27 січня 2006 року та № НОМЕР_2 від 02 лютого 2006 року було повідомлено позивача про розірвання договору оренди та запропоновано відповідно 01 лютого 2006 року та 10 лютого 2006 року з'явитись особисто або направити представників для передачі об'єкту, що орендується. Ні ПП ОСОБА_1., ні її представн для передачі орендованого об'єкту 01.02.2006 р. та 10.02.2006 р. не з'явились, про що складено відповідні акти.
Листом № НОМЕР_3 від 17.02.2006 р. відповідачем було повідомлено позивача про розірвання договору оренди та попереджено, що в разі відмови передати орендоване приміщення, воно буде закрито.
Листом № НОМЕР_4 від 10.04.2006 р. повторно було запропоновано позивачу з'явитись 13.04.2006 р. для передачі орендованого приміщення. Ні ПП ОСОБА_1., н представники для передачі орендованого об'єкту 13.02.2006 р. не з'явились, про що складено відповідний акт.
Листом № НОМЕР_5 від 01.06.2006 р. відповідачем було запропоновано ПП ОСОБА_1 звільнити приміщення, що орендувалось нею від належного їй майна, на що ПП ОСОБА_1. знову не відреагувала.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій відповідач також посилається на припис пункту 2 ст. 782 та ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на викладене відповідач просить суд у позові відмовити.
У доповненні до відзиву на позов відповідач вказав, що під час звіряння розрахунків з ПП ОСОБА_1. бухгалтер фабрики припустилась помилки щодо розміру заборгованості ПП ОСОБА_1. перед ЗАТ ХКФ "Кондфіл" за договором оренди від 02.04.2003 р. Зокрема, в акті звірки взаємних розрахунків від 04 серпня 2006 року вказано, що заборгованість ПП ОСОБА_1. станом на 01 січня 2006 року становить 6581,76 грн. Насправді, за твердженням відповідача, це не відповідає дійсності, оскільки бухгалтером фабрики було двічі помилково вказано в реквізиті "кредит" ЗАТ ХКФ "Кондфіл" акту звірки 4008,10 грн. та 40988 грн. як оплату ПП ОСОБА_1. послуг оренди поставкою обладнання, хоча п. п. 5.1., 5.2. договору оренди від 02.04.2003 р. передбачена плата за оренду лише в грошовій формі.
Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Ні до 01 січня 2006 року, ні станом на 05 вересня 2006 року зобов'язання ПП ОСОБА_1. за послуги оренди шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за поставлене обладнання припинено не було.
За період з квітня 2003 року по грудень 2005 року відповідачем відповідно до договору оренди від 02.04.2003 р. позивачу були надані послуги на загальну суму 80657 грн. 55 коп. За період з 17 вересня 2003 року по 09 грудня 2005 року надані позивачу послуги були оплачені ним грошовими коштами частково, на суму 29991 грн. 65 коп.
Таким чином, станом на 01.01.2006 р., як вказує відповідач, заборгованість ПП ОСОБА_1. перед ЗАТ ХКФ "Кондфіл" за договором оренди від 02.04.2003 р. становила 50665 грн. 90 коп., більше ніж за два місяці, що являлось порушенням п. п. 5.2., 7.1. договору.
Крім того, в акті звірки від 04.08.2006 р. нічого не вказано про те, за яким саме договором проводиться звірка взаємних розрахунків, в ньому відображені господарські відносини сторін ще з 2001 року, хоча ухвалою господарського суду від 06 липня 2006 року позивача було зобов"язано звірити розрахунки саме за договором оренди приміщення від 02.04.2003 р., а тому така невизначеність предмета акта звірки від 04.08.2006 р. позбавляє його доказової сили. Також акт звірки підписаний бухгалтером фабрики без будь - яких повноважень на те.
Відповідно до ухвали господарського суду від 07 серпня 2006 року позивача знову було зобов'язано звірити розрахунки із ЗАТ ХКФ "Кондфіл" за договором оренди приміщення від 02.04.2003 р., однак ПП ОСОБА_1. для звірки розрахунків до нашого підприємства не з'явилась, повноважного представника не направила, поштою проект акту звірки не надіслала.
Згідно із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, на думку відповідача, свої вимоги не довів, а тому в позові належить відмовити повністю.
Господарський суд заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
02 квітня 2003 року сторони уклали строком на п'ять років договір оренди приміщення площею 125,05 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. АДРЕСА_1.
За твердженням позивача, 07 квітня 2006 року відповідач без попереджень відключив об'єкт оренди від енергопостачання чим паралізував роботу кафе-бару “Ані». У подальшому 11 квітня 2006 року позивач отримав адресованого йому відповідачем листа, у якому останній повідомив, що в односторонньому порядку договір оренди розриває.
Посилаючись на наявний середньоденний дохід у розмірі 300 грн позивач просить стягнути за 53 дні 15900 грн недоотриманого доходу. Крім того, позивач вказує, що він не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного між ним та ТОВ Анаіда» договору про надання послуг щодо обслуговування урочистої події, у результаті чого недоотримав прибуток у розмірі 2800 грн. Також позивач вказує, що не виконав перед ПФ “Калюс» зобов'язання за договором обслуговування урочистої події, внаслідок чого недоотримав прибуток у розмірі 3200 грн. Таким чином, як вказує позивач, загальний розмір спричиненої матеріальної шкоди становить 21900 грн.
Провівши системний аналіз правових норм, що регулюють спірні відносини, давши оцінку діям відповідача суд враховує, що згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Законодавець у статтях 651, 654 ЦК України передбачив, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється ...
Згідно ст. 11 ГПК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Такий же обов'язок покладається на сторону договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір статтею 188 Господарського кодексу України. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,
заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Тобто законодавством України порядок розірвання договорів врегульоване.
Тобто при наявності законодавчо врегульованого порядку розірвання договору сторони не вправі змінювати такий порядок на власний розсуд.
Таким чином, зміст пункту 10.3 укладеного сторонами договору оренди приміщення площею 125,05 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. АДРЕСА_1 не відповідає законодавству України, а тому суд не вважає за необхідне його застосовувати.
Отже, дії відповідача, спрямовані на розірвання договору оренди із позивачем, виходять за межі правової системи координат.
Заперечення відповідача проти позову із вказівкою на наявність боргу позивача перед ним, зазначенням окремих норм цивільного законодавства, які він пропонує розглядати не у сукупності правових норм, що регулюють наявні між сторонами стосунки суд до уваги не приймає із посиланням на вищевикладене.
Зважаючи на зазначені обставини позов у частині зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні орендованим майном -приміщенням загальною площею 125,02 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та у частині зобов'язання відповідача відновити електропостачання даного приміщення відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги позивача та заперечення проти позову відповідача у частині стягнення 21900 грн. у сукупності, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, судом враховується, що позивачем не наведено та не подано належних доказів, що підтверджують нанесення матеріальних збитків у вказаному розмірі. Поданий позивачем розрахунок упущеної вигоди та збитків є абстрактним і не містить реальних документальних підстав визначення не отриманих доходів.
Таким чином у задоволенні частини позову про стягнення 21900 грн. збитків належить відмовити.
Судові витрати у розмірі правомірно заявлених позовних вимог покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати закрите акціонерне товариство “Хмельницька кондитерська фабрика» м. Хмельницький не чинити перешкод приватному підприємцю ОСОБА_1 м.Хмельницький у користуванні орендованим майном -приміщенням загальною площею 125,02 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та відновити електропостачання даного приміщення.
В решті позову відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика» (м. Хмельницький, вул.. Шевченка,69, код 00382289) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Хмельницький, код НОМЕР_6) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя А.Г. Степанюк