Справа № 755/23190/25
"08" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040001105 від 18 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна, Лугонської обл., громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, не військовослужбовець, не інвалід, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
25 квітня 2019 року вироком Деснянського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;
25 лютого 2020 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, 24 листопада 2022 року звільнений з ДУ «Райківська виправна колонія Житомирської області (№73)», по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
17 листопада 2025 року близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_3 перебував у магазині ТОВ «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 36А, де підійшов до каси для оплати товару.
У цей час, на касі в черзі перебували відвідувачі і ОСОБА_3 обурило, що працює тільки одна каса.
На фоні дріб'язкового приводу, який виник в ході спілкування з касиром ТОВ «Фора» ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 поводив себе агресивно, гучно висловлювався нецензурною лайкою у бік касира ТОВ «Фора» ОСОБА_4 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на бажання протиставити себе суспільству, продемонструвати свою зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, які супроводжувались особливою зухвалістю у вигляді пошкодження майна, ОСОБА_3 перебуваючи в магазині ТОВ «Фора» та обравши об?єктом своїх хуліганських дій залізну навісну стійку, на якій перебували солодощі та цілеспрямовано наніс удар ногою по ній, від чого стійка впала на касу самообслуговування і підлогу, а наявний на ній товар розлетівся по підлозі магазину. Внаслідок його дій залізна навісна стійка та товар пошкодилися.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не реагував на зауваження відвідувачів та працівників магазину ТОВ «Фора» та продовжував поводити себе агресивно, буйно та виражатися нецензурною лайкою.
У результаті своїх хуліганських дій ОСОБА_3 заподіяв ТОВ «Фора» матеріальну шкоду на суму 1 773 грн 70 коп, та завадив на певний час подальшої нормальної діяльності вказаного магазину.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоднен з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.
До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , про те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз'яснені положення ч. 2 ст. 301 КПК України про обмеження права апеляційного оскарження, та він погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 своїм підписом підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Крім того, до обвинувального акту долучені матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена.
Аналізуючи вищенаведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, активно сприяв органам досудового слідства у його розкритті, раніше судимий, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра, не працює.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 , - суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння органам досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 ,- органом досудового розслідування не встановлено.
Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 вчинив рецидив кримінальних правопорушень. Однак, органом досудового розслідування ця обставина при формулюванні обвинувачення зазначена не була, також не було її визнано обставиною, яка обтяжує відповідальність обвинуваченого. З урахуванням наведеного та того, що ОСОБА_3 не захищався від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за обтяжуючих обставин - рецидив кримінальних правопорушень, суд не може погіршувати його становище, - тому дану ознаку суд враховує лише як ознаку, яка характеризує особу обвинуваченого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу та виправних робіт.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, а саме, у вигляді обмеження волі, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та , керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня початку відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речовий доказ CD-R диск, на якому міститься відеозапис з хуліганськими діями ОСОБА_3 - залишити зберігати в матеріалах судового провадження .
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1