Номер провадження 3/754/4485/25
Справа №754/18893/25
Іменем України
08 грудня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «Гермес Дєсо» місцезнаходження: вул. Милославська, 49, м. Київ, РНОКПП - НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 4807 від 23.10.2025 року, 22.10.2025 о 12:45 год. за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 49, гр. ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Гермес Дєсос» порушив порядок ведення розрахунків у сфері торгівлі: а саме: не забезпечено програмування РРО (ПРРО), при реалізації товару в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товару та назви товару, чим порушив вимоги п.11 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.155-1 КпАП України.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 втретє не з'явився, про розгляд справи сповіщався судом шляхом направлення поштової кореспонденції суду, про що свідчать матеріали справи.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, ОСОБА_1 не звертався, доказів поважності причин неявки за викликом для розгляду матеріалу, суду не надав, виходячи з тих обставин, що особа зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак суд приходить до висновку про достатність підстав для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою та іншими матеріалами адміністративної справи.
Доказів, які б підтверджували відсутність вини особи суду не надано.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 155-1, 284, 286 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ст.310 КУпАП, постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Повний текст постанови суду виготовлено 10.12.2025.
Суддя: Т. А. Зотько