Номер провадження 1-кс/754/3938/25
Справа № 754/20470/25
Іменем України
10 грудня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025100030003353 від 06.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-
08 грудня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, а саме автомобіль марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin ТЗ (номер кузова ТЗ): № НОМЕР_2 , 2017 року випуску, білого кольору, котрий належить ТОВ «Еслан Інженерінг», яка зареєстрована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Милославська, 39/48, кв. 138, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 від 06.08.2025, із забороною його відчуження, розпорядження та користування.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що 05.12.2025 року, приблизно об 11 год. 30 хв. в м. Києві, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з ТЦ «Епіцентр», виконуючи маневр повороту ліворуч по вул. О. Бальзака, перетнув суцільну лінію розмітки та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу справа наліво відносно транспортного засобу.
Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «КМКЛ ШМД».
06.12.2025 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030003353 від 06.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
06.12.2025 року постановою слідчого ВРЗСТ СВ у м. Києві ОСОБА_6 , автомобіль марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin ТЗ (номер кузова ТЗ): № НОМЕР_2 , 2017 року випуску, білого кольору - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100030003353 від 06.12.2025 року.
Власником автомобіля марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin ТЗ (номер кузова ТЗ): № НОМЕР_2 , 2017 року випуску, білого кольору, є юридична особа: ТОВ «Еслан Інженерінг», яка зареєстрована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Милославська, 39/48, кв. 138, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 від 06.08.2025.
На момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin ТЗ (номер кузова ТЗ): № НОМЕР_2 , 2017 року випуску, білого кольору, перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час зазначений транспортний засіб «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернутий під зберігальну розписку користувачу та зберігається за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 3, бокс НОМЕР_4.
З метою перевірки технічного стану автомобіля марки засіб «Citroёn Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз, для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Автомобіль марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що, на переконання прокурора, є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.
В судове засідання прокурор не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, клопотання підтримала та просила його задовольнити за викладених у ньому обставин.
Власник транспортного засобу - ТОВ «Еслан Інженерінг», та користувач ОСОБА_4 - в судове засідання не з'явились, повідомлені про час та дату судового засідання належним чином. Подали заяву слідчому судді про розгляд клопотання прокурора без їхньої участі, клопотання підтримали.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню за таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, оскільки є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, подане ним в строк, передбачений ч.5 ст. 171 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на автомобіль «Citroen Berlingo» є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Накладення арешту на майно особи, безумовно, є втручанням у право особи на володіння ним та становить певний тягар для такої особи. Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина четверта статті 41). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.
Разом з тим, право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
З огляду на виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025100030003353 від 06.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Citroёn Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin ТЗ (номер кузова ТЗ): № НОМЕР_2 , 2017 року випуску, білого кольору, який належить ТОВ «Еслан Інженерінг», яка зареєстрована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Милославська, 39/48, кв. 138, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.08.2025, із забороною його відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1