Номер провадження 2/754/7156/25
Справа №754/11115/25
Іменем України
08 грудня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач в особі свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом до ОСОБА_1 , відповідно до вимог якого просив стягнути з відповідачки заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 13 545, 13 грн., що виникла за період з 01.01.2022 року по 30.09.2024 року, інфляційні втрати та 3% річних, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 22.07.2024 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відповідачка належним чином повідомлена судом про розгляд даного провадження, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що нею 31.07.2025 через послуги АТ «Укрпошта» було сплачено на рахунок позивача виниклу заборгованість та абонплату за червень 2025. Відтак змінився предмет позову, що в свою чергу веде до зміни судового збору, а відтак просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Від представника позивача - Комарчук І.Б. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, та заява про зменшення розміру позовних вимог. Остаточно позивач просив суд, у зв'язку з погашенням боргу по комунальним платежам, стягнути з відповідачки на їх користь суму інфляційних втрат, 3% річних та витрати по сплаті судового збору.
Згідно із вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до рішення правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15.08.2012 р.), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».
Позивач прийняв житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.10.2012 р.
Згідно свідоцтва про право власності , виданого Головним управлінням житлового забезпечення/наказ №366-С/КІ від 25.03.2011, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 ..
Згідно із розрахунком заборгованості у відповідачки на час подачі позову була наявна заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 , у загальному розмірі 21 701,30 грн., що виникла за період з 01.05.2022 року по 31.05.2025 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 частиною 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов'язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.
Позивач, відповідно до Акту приймання-передачі будинку є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялась від їх отримання, отримувала рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідачки не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживача у житловому приміщенні в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачкою не заявлялось.
Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, договори на обслуговування домових систем.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на те що, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідачка, будучи власником майна, зобов'язана його утримувати.
В свою чергу відповідачкою разом з відзивом направлено на адресу суду копію квитанції від 31.07.2025 про сплату через послуги АТ «Укрпошта» на рахунок позивача виниклу заборгованість та абонплату за червень 2025, що в сукупності склало 23 087,90 грн..
В подальшому позивачем на адресу суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Остаточно позивач просив суд, у зв'язку з погашенням боргу по комунальним платежам, стягнути з відповідачки на їх користь суму інфляційних втрат у розмірі 3 620,85 грн., 3% річних у розмірі 866,21 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн..
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. № 206 зі змінами внесеними згідно з Постановами КМ № 390 від 21.04.2023, № 1405 від 29.12.2023 3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1290; 2023 р., № 46, ст. 2465) викласти в такій редакції: "1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
Відповідно до п.2.2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із змінами та доповненням наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, активні бойові дії на всій території міста Києва тривала з 24.02.2022 по 30.04.2022 року.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачка прострочила виконання зобов'язання з оплати наданих їй послуг, підлягає стягненню на користь позивача нараховані інфляційні втрати та 3 % річних.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно із вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вище викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення остаточних зменшених вимог позову.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 328,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» суму інфляційних втрат у розмірі 3 620,85 гривень, 3% річних у розмірі 866,21 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 328,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», код ЄДРПОУ 36844047, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. № 1004.
Дані відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 10.12.2025.
Суддя: Т.А.Зотько