Справа № 752/40/25
Провадження по справі № 1-кс/752/10242/25
іменем України
"10" грудня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за клопотанням ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання № 1-28/1125/1135, поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12024105010001138,-
встановив:
08 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання № 1-28/1125/1135, поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12024105010001138.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначила, що вона звернулася до Голосіївської окружної прокуратури міста Києва з клопотанням у порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12024105010001138, у якому вона просила надати їй рішення прокурора за невиконання раніше постановлених ухвал слідчими суддями про зобов'язання слідчих вчинити певні дії під час досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження. Між тим, у порушення вимог ст. 36, 110 та 220 КПК України вона не отримала процесуального рішення прокурора, винесеного за результатами розгляду її клопотання у порядку ст. 220 КПК України. Відповідь заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 02.12.2025 вважає неналежним способом розгляду її клопотання. Вважає, що прокурор повинен був винести вмотивовану постанову за наслідками розгляду її клопотання.
На підставі протоколу визначення слідчого судді від 09.12.2025 клопотання передано на розгляд слідчому судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ознайомившись зі змістом клопотання та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 7, 24 КПК забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є загальною засадою кримінального провадження, яка ґрунтується на ст. 55 Конституції України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Така форми звернення до слідчого судді під час досудового розслідування, як клопотання на бездіяльність прокурора, вимогами ст. 304 КПК України не передбачена.
Також відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, кримінальним процесуальним законом України встановлено вичерпний перелік осіб, клопотання яких слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту їх подання, як того вимагають положення ст. 220 КПК України.
До кола таких осіб належать сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, а також представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Водночас із доданих до клопотання матеріалів не вбачається який процесуальний статус у кримінальному провадженні № 12024105010001138, має ОСОБА_2 .
Крім цього, до клопотання ОСОБА_2 також не додано доказів того, що вона взагалі зверталася із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України до Голосіївської окружної прокуратури міста Києва.
Зі змісту листа заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 02.12.2025 вбачається, що ним розглянуто звернення ОСОБА_2 , а не клопотання у порядку ст. 220 КПК України.
Неподання заявником до скарги належних доказів, з урахуванням вимог ст.ст. 7, 22, 26 КПК України щодо диспозитивності кримінального провадження, унеможливлює визначення слідчим суддею питання щодо додержання встановлених ст. 303 КПК України підстав звернення з відповідної скаргою.
Враховуючи вищезазначені обставини, слідчий суддя не може встановити чи була допущена бездіяльність з боку прокурорів Голосіївської окружної прокуратури в частині нерозгляду клопотання № 1-28/1125/1135, поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12024105010001138.
Тобто, у даному випадку ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність, яка не підлягає оскарженню.
Згідно із ч.4 ст.304 КПК слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, які не підлягають оскарженню.
За наведених обставин підстави для відкриття провадження за клопотанням ОСОБА_2 відсутні.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не розгляді клопотання № 1-28/1125/1135, поданого в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12024105010001138.
Після набрання ухвалою законної сили, скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення безпосередньо до суду Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1