Справа № 706/1269/25
1-кп/706/151/25
про закриття кримінального провадження
11 грудня 2025 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320001094 від 05.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Верхнячка, Христинівського району, Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця за контрактом, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ст. 336 КК України,
На розгляді Христинівського районного суду Черкаської області перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
Згідно пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення він, маючи військове звання молодший сержант, перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.11.1992, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби згідно довідки військово-лікарської комісії від 21.07.2025 № 2025-0721-1044-0980-0 у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІX від 07.02.2023 Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-1Х від 08.05.2024, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, затвердженим Законом України №3891-IX від 23.07.2024, Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженого Законом України № 4220-ХІ від 15.01.2025, Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженого Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025, 25.07.2025 перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 , відмовився отримувати повістку на відправлення до місць проходження військової служби до НОМЕР_1 з датою прибуття на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки 26.07.2025 о 08 год 00 хв, про що був складений акт відмови від отримання повістки від 25.07.2025, після чого, діючи умисно, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого протиправного діяння, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вказану дату не прибув, причини неявки не повідомив.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, провадження у справі просив закрити у зв'язку із зміною обстановки, оскільки його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, розкаявся у вчиненому, із 25.09.2025 добровільно пішов на службу до лав Збройних Сил України та перебуває на військовій службі по теперішній час. Стверджує, що наразі суттєво змінились обставини та вчинене ОСОБА_6 діяння втратило суспільну небезпечність, а обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним у зв'язку із зміною своєї громадянської позиції і поведінки, вступом до лав ЗСУ.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрити. При цьому зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, йому зрозуміле право заперечувати проти закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки і що у такому випадку орган обвинувачення має довести його вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у загальному порядку.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні щодо закриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 48 КК України, не заперечувала. Підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, інкримінований йому злочин є нетяжким, обвинувачений добровільно став на захист Батьківщини, вступивши на військову службу за контрактом, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпеку і він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього докази, матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За приписами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно зі ст. 48 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Верховним Судом сформовано правові позиції про те, що вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною (справи № 953/21593/19, № 161/1390/19).
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Кримінальне правопорушення за ст. 336 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обмежень щодо звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України з підстав, передбачених ст. 48 КК України, дана норма Закону не містить.
ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення розкаявся у вчиненому, набув статусу військовослужбовця та розпочав виконання військового обов'язку шляхом проходження військової служби за контрактом, що підтверджується витягом із наказу №131-РС від 25.09.2025, відповідно до якого обвинувачений прийнятий на військову службу за контрактом осіб рядового складу і призначений до військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 курсантом навчального взводу навчальної роти навчального батальйону. Факт проходження військової служби ОСОБА_4 також підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_4 , вивченням наявних у ньому відомостей встановлено, що ОСОБА_4 28.10.2025 наказом № 329 призначений на посаду солдата резерву військової частини НОМЕР_5 . Відомостнй про звільнення із військової служби військовий квиток не містить.
Вищевикладене робить маловірогідним вчинення ОСОБА_4 нового однорідного злочину та свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження також убачається, що ОСОБА_7 раніше не судимий, тобто є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин, визнає свою вину, у вчиненому розкаявся, на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, обвинувачений від слідства або суду не ухилявся, проходив військову службу, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, розуміє наслідки закриття кримінального провадження та те, що закриття провадження з цієї підстави є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою.
У зв'язку з цим, доцільність застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового впливу відпала. За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження за ст. 336 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні, якими згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування є витребувані у ІНФОРМАЦІЯ_2 документи та ком пакт - диск, слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 48 КК України, статтями 284, 286, 314, 370 372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження № 12025250320001094 від 05.08.2025 закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Речові докази - довідку військово - лікарської комісії, повістку про виклик, розписку до повістки, акт відмови від отримання повістки, які передані на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати повернутими, компакт - диск - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025250320001094 від 05.08.2025.
Копію даної ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Христинівський районний суд Черкаської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо ухвалу не скасовано.
Суддя ОСОБА_8