Справа № 703/6199/25
2/703/2074/25
10 грудня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
10.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» в порядку самопредставництва, з використанням системи «Електронний суд», звернулося до Смілянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10.01.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №010/26511/82/778605, останній відкрито картковий рахунок та надано кредит.
Відповідно до умов кредитного договору, банк відкрив відповідачеві картковий рахунок, видав в користування платіжну картку та надав в межах поточного ліміту кредит (грошові кошти), відповідач зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування грошовими коштами.
09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» укладено Договір №114/2-31-F про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп».
23.06.2021 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено Договір про відступлення прав вимоги №23-06/21-F, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 перейшло до ТОВ «Глобал Спліт».
01.07.2021 на адресу відповідача направлено повідомлення про те, що 25.06.2021 відбулось відступлення прав вимоги за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 до ТОВ «Глобал Спліт», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості.
29.07.2025 на адресу відповідача від ТОВ «Глобал Спліт» направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020.
В зв'язку невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 01.09.2025 у ОСОБА_1 утворилася кредитна заборгованість за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 у розмірі 27684,95 грн, що складається із заборгованості за кредитом 25597,60 грн, 3% річних за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 494,50 грн, інфляційних втрат за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 1592,86 грн.
Просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2025 відкрите провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлений строк для подання письмових заяв по суті справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення повернуте без вручення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов'язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
З огляду на викладене відповідач вважається належним чином повідомленим про судове провадження в справі.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, що 10.01.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви до Договору банківського обслуговування, укладений кредитний договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка №010/26511/82/778605.
Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнтові картковий рахунок в гривні, випускає та надає в користування платіжну картку та забезпечує проведення розрахунків за операціями, що здійснені із використанням платіжної картки.
Розмір поточного ліміту на дату початку строку кредитування - 21300,00 грн (п. 1.4.1 договору).
Згідно по. 1.5 договору строк кредиту складає 48 місяців, починається із дати встановлення (зміни) поточного ліміту, з можливістю продовження строку кредитування.
Проценти за користування кредитом, в тому числі за користування недозволеним овердрафтом - 48% річних, процентна ставка фіксована. Процентна ставка за користування кредитом «Оплата частинами» - 0,0001% річних (п. 1.6 договору).
Розділом 3 заяви передбачено порядок погашення заборгованості за кредитом.
Зокрема, проценти нараховуються та сплачуються позичальником в порядку, визначеному підпунктами 2.5.1-2.5.4 статті 2 розділу 6 Правил банківського обслуговування. Клієнт зобов'язаний сплачувати банку обов'язковий щомісячний платіж, за користування кредитом в розмірі 5% від суми власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн, або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Клієнт зобов'язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, у разі його продовження - в останній робочий день строку користування кредитом (п. 3.1-3.2 договору).
Основні умови кредитування відображені в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Орієнтовна загальна вартість кредиту 299815,00 грн, реальна річна процентна ставка 49,26%. Строк кредитування 48 місяців із можливістю пролонгації за рішенням кредитодавця.
З матеріалів справи вбачається, що заяву про відкриття рахунку та надання кредиту, а також паспорт споживчого кредиту підписані 10.01.2020 позичальником ОСОБА_1 шляхом підписання паперового примірника відповідних документів.
09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», укладено договір №114/2-31-F про відступлення права вимоги, відповідно до якого, право вимоги за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп».
Відповідно до п. 2.4 договору №114.2-31-Е від 09.04.2020, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває права грошової вимоги первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного викупу.
Як вбачається з п. 7.1 договору про відступлення прав вимоги №114.2-31-F від 09.04.2020, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення відтисками печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
В подальшому, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено додаткові угоди №1, №2 та №5, якими продовжено термін дії договору №114.2-31-Е від 09.04.2020 до 09.04.2022 включно.
Згідно із Реєстром боржників від 25.06.2021 до договору від 09.04.2020 №114/2-31-F про відступлення права вимоги, 25.06.2021 відбулася передача права вимоги від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», в тому числі і права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020.
Крім того, 23.06.2021 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Глобал Спліт» укладений Договір відступлення прав вимоги №23-06/21-F, а 25.06.2021 додаткова угода №1 до цього договору, відповідно до умов яких право вимоги за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до позивача.
Відповідно до п. 2.4 Договору №23-06/21-F від 23.06.2021, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває права грошової вимоги первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного викупу.
Як вбачається з п. 7.1 Договору про відступлення прав вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення відтисками печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.
Факт переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ТОВ «Глобал Спліт», в тому числі права вимоги за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, підтверджується Реєстром боржників від 25.06.2021 до договору відступлення права вимоги №23-06/21-f від 23.06.2021.
01.07.2021 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що на підставі договору відступлення права вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021, відбулось відступлення прав вимоги, відповідно до якого новий кредитор ТОВ «Глобал Спліт» набуло права вимоги заборгованості за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 на загальну суму 25597,60 грн.
29.07.2025 на адресу відповідача від ТОВ «Глобал Спліт» направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 в сумі 25597,60 грн.
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем укладений кредитний договір №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, зобов'язання за яким відповідач не виконала, в зв'язку з чим станом на 24.06.2021 (останній день перед відступленням права вимоги) має заборгованість в загальній сумі 25597,60 грн, що складається із 21300,00 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, 3357,24 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом, 940,36 грн заборгованості за процентами.
На підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивачем надано виписку про рух коштів за рахунком на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 10.01.2020 до 24.06.2021. Випискою підтверджується, що відповідач користувалася кредитними коштами та періодично вносила платежі на погашення заборгованості, з метою повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, однак в повному обсязі власних зобов'язань не виконала.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже надана банком виписка за картковим рахунком позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 в справі №278/2177/15-ц: виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача, яке належить кредитору за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020, обумовлено дійсністю договорів відступлення прав вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 та №23-06/21-F від 23.06.2021, на підставі яких право вимоги кредитора було відступлене на користь позивача.
В даному випадку предметом позовних вимог є заборгованість за кредитом та процентами в загальній сумі 25597,60 грн, оскільки відповідач використані кошти у добровільному порядку не повернула у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора, чим порушила права кредитора, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 25597,60 грн є обґрунтованими і правомірними.
Що стосується інфляційних втрат та трьох процентів річних, то слід зазначити наступне.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 інфляційних витрат у сумі 1592,86 грн та трьох процентів річних в сумі 494,50 грн, про що надано відповідний розрахунок. Будь-яких доказів на спростування такого розрахунку відповідачем не надано.
Враховуючи вищенаведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема, що відповідач користувалася кредитними коштами, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 в загальній сумі 25597,60 грн, а також інфляційних втрат в сумі 1592,86 грн та трьох процентів річних в сумі 494,50 грн, а всього 27684,95 грн.
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідача витрати з оплати судового збору, сплачені першим відповідно до платіжної інструкції від 04.09.2025 №1216.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 543, 554, 599, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 11, 12,13 ,81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №010/26511/82/778605 від 10.01.2020 в сумі 25597,60 грн, інфляційні втрати в сумі 1592,86 грн, три проценти річних в сумі 494,50 грн, а також 2422,40 грн судового збору, всього 30107 (тридцять тисяч сто сім) грн 35 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41904846.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 10.12.2025.
Суддя І.В. Овсієнко