Справа № 703/7184/25
2/703/2419/25
11 грудня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
27 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 22595,06 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень 00 копійок та в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6935927 про надання споживчого кредиту. Згідно умов даного кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 гривень; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів; дата повернення кредиту 30.07.2024 та вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до вказаного договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у сумі 6000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A7953», після чого Відповідач отримала кредит в сумі 6000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування коштів (додається). Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.
Щодо нарахувань за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору.
Відповідно до п.1.5.1 Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
У період з 05.08.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 9 грн грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,6 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 8,4 грн.
Позивачем нараховано проценти за 64 календарних днів (28.05.2024 - 30.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 5999,4 грн * 1,99 % = 119,39 грн*64 календарних днів = 7640,96 грн.
Відповідач своїх зобов'язань щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача, яка була зазначення при укладення кредитного договору, відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачені і складає: 5999,4 гривень тіло кредиту; 8954,7 гривень сума процентів за користування кредитом; 7640,96 грн. нараховані позивачем проценти за 64 календарних днів, а всього 22595,06 гривень.
За вказаних обставини, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідача встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 05 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір № 6935927 про надання споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А7953.
Згідно п.1.1 вказаного Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства.
Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.1.3 вказаного Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 гривень. Тип кредиту кредит.
Відповідно до п.1.4 зазначеного Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Згідно п.1.5 вказаного Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
п.1.5.1 - стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору;
п.1.5.2 - знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо споживач до 20.08.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до п.1.7 зазначеного Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 57499,79 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18874,72% річних.
Згідно п.1.8 вказаного Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 48984,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47202,00 грн.
Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно п.2.2 зазначеного Договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариство протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 05.08.2023 або 06.08.2023.
Відповідно до п.3.1 вказаного Договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно п.5.1 зазначеного Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3 договору.
Відповідно до п.9.1 вказаного Договору, цей договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.
Згідно п.9.2 зазначеного Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Відповідно до п.9.6 вказаного Договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Згідно п.9.8 зазначеного Договору, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що, зокрема перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті.
Відповідно до 9.9 вказаного Договору, всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній) або через особистий кабінет.
Згідно п.9.10 зазначеного Договору, сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в особистому кабінеті/Договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет.
У випадку відправлення договору в особистий кабінет, споживач приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої споживачу в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору.
Примірник договору, а також додатки до нього надсилаються споживачу одразу після його підписання, але до початку надання кредиту.
Повторне направлення договору споживачу здійснюється на запит споживача, що може бути направлений споживачем товариству в письмовій формі на поштову адресу, в письмовій (електронній) формі на електронну адресу або шляхом подання споживачем заявки засобами телефонного зв'язку до контакт-центру.
Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 05 серпня 2023 року підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А7953 Паспорт споживчого кредиту, який надається ТОВ «Авентус Україна», в якому викладені погоджені сторонами умови, на яких ТОВ «Авентус Україна» надає відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у кредит, а також Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №6935927 від 05 серпня 2023 року, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Як вбачається з вищевказаного Додатку №1 до Договору, сторонами погоджено строки повернення відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів, які отримані нею у кредит на підставі вищевказаного договору, та строки сплати процентів за користування цими грошовими коштами.
Згідно листа від 12 червня 2024 року ТОВ «Пейтек Україна», який адресований ТОВ «Авентус Україна», останнє повідомлено, що ТОВ «Пейтек Україна» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27 серпня 2021 року, серії ФК № В0000338, Ліцензія Національного банка України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 29травня 2023 року). Між даними товариствами укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16 лютого 2022 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна», зокрема 05 серпня 2023 року о 14:48:07 на суму 6 000 гривень 00 копійок, призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду від 03 листопада 2025 року про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» надало інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку було емітовано карту НОМЕР_2 на яку 05.08.2023 здійснено переказ коштів на суму 6 000 грн.
Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» у повному обсязі виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на платіжну картку, яка зазначена відповідачем у зазначеному договорі.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строк щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.
Враховуючи, що відповідачем не виконані грошові зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором № 6935927 в розмірі 22595,06 грн. у тому числі: 6000,00 грн. борг по тілу кредиту; 8954,7 грн. борг по відсотках, нарахованих первісним кредитором, 7640,96 грн. нараховані відсотки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 64 календарних дні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Так, 27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» («Фактор») та ТОВ «Авентус Україна» («Клієнт») укладено договір факторингу №27.05/24-Ф.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 зазначеного Договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру Боржників (Витяг), який є Додатком №1 до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27травня 2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6935927.
При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості як позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», так і первісному кредитору ТОВ «Авентус Україна», матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту, який був укладений 05 серпня 2023 року між нею та ТОВ «Авентус Україна», в обумовлені договором строки, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», який отримав право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором на підставі договору факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в частині стягнення з відповідача тіла кредиту та відсотків підлягають до задоволення.
Щодо застосування положень частин десятої, одинадцятої ст. 265 ЦПК України, то суд враховує наступні висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22.
Частині 10 статті 238 ГПК України, частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону «Про виконавче провадження», якими конкретизується порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за механізмом (формулою) визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, визначено: якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов'язання між тими ж сторонами.
Застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог то вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.
Тобто можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що нарахування відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.
За своєю природою відсотки, зазначені в частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України, є заходами відповідальності, що застосовані судом за порушення боржником виконання зобов'язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені норми не визначають якоїсь іншої чи особливої правової природи відсотків, про нарахування яких суд може зазначити у рішенні про стягнення до моменту його виконання.
Стягнення процентів річних та суми інфляційних втрат визначено частиною другою статті 625 ЦК України, тобто не ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення даного позову судом за результатом розгляду справи та не зазначені в мотивувальній частині рішення.
Отже, підстави для застосування положень частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України відсутні та позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно платіжної інструкції № 6045 від 16жовтня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок.
Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
10 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги.
У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.
На виконання виконаних робіт адвокатом Столітнім М.М. в матеріали справи надано заявку на виконання доручення до договору про надання правової допомоги (правичої допомоги), рахунок на оплату до договору про надання правничої (правової) допомоги, копія акту прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу підлягають до стягнення з відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6935927 від 05 серпня 2023 року у сумі 22595,06 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн, а всього 35017 (тридцять п'ять тисяч сімнадцять) гривень 46 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий: Ю. В. Крива