Справа № 697/2773/25
Провадження № 2/697/1281/2025
11 грудня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2023 між ТОВ ФК «Процент» та відповідачем було укладено кредитний Договір №3821-2480-1, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. строком на 365 днів (до 18.12.2024року), шляхом переказу на її платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5%річних). Договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ ФК «Процент» умови кредитного договору виконав, надавши відповідачеві кредит в сумі 2000 грн. Відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором не виконала та ухиляється від сплати своєї заборгованості, а позивач набув право вимоги до відповідача по вказаним кредитним договорам, просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 27550,00 грн., яка складається з:
- 2000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 25550,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 19.12.2023 по 18.12.2024, а також понесені судові витрати
Ухвалою від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, ухвалу про відкриття провадження направлено за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позовне надходив.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2023 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3821-2480-1, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 2000 грн на строк 365 днів.
Відповідно до п.п.1.3, 1.4 договору періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, що відображено в Додатку №1 до кредитного договору.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (1277,50% річних). Строк надання кредиту відповідно до п.1.3. кредитного договору становить 365 днів.
Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк, визначений у п.1.3 кредитного договору, повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав позичальнику кошти в розмірах на умовах та на цілі визначені в кредитному договорі на обумовлений строк, що підтверджується довідкою від 10.10.2025, а саме грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. перераховано 19.12.2023 на номер картки № НОМЕР_1 (а.с.46).
Згідно витребуваних відомостей, АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн від 19.12.2023, про що також надано виписку по рахунку за договором за період з 19.12.2023 по 24.12.2023 (а.с.128,129).
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов'язку та припинила повертати надані їй кредити в строки, передбачені кредитними договорами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому у останньої виникла заборгованість, яка є обґрунтованою, відповідає графіку платежів та підлягає до стягнення в сумі 27550,00 грн.
Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, які досліджені судом в судовому засіданні.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3563 від 15.10.2025 (а.с.1), а також витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., що підтверджено договором №03/06/2024 від 03.06.2024 про надання юридичних послуг, Актом приймання-передачі наданих послуг №73 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 та витягом з реєстру до нього, платіжною інструкцією від 30.09.2025 (а.с.99-108).
Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст.81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №3821-2480-1 від 19.12.2023 станом на 18.12.2024 у розмірі 27550,00 грн., яка складається з:
- 2000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 25550,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами за період з 19.12.2023 по 18.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 11.12.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, ЄДРПОУ 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г . С . Сивухін