Справа № 526/699/25
Провадження № 2-во/526/86/2025
08 грудня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Черкова В.Г., присяжних Шкрьоба Л.В., Зінченко Г.В., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши матеріали заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в межах цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лютенської сільської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,
В провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лютенської сільської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 11.09.2025 заяву задоволено та визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженку села Лютенька Гадяцького району Полтавської області, недієздатною; призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.11.2025 виправлено описку у вказаному рішенні суду.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду, яка мотивована тим, що в резолютивній частині ухвали від 03.11.2025 вказано «ухвала» замість правильного «рішення». Просить виправити описку.
Відповідно до частини першої та другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності".
Перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись статтями 260, 269 ЦПК України, суд -
Заяву - задовольнити.
В ухвалі Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.11.2025 (справа № 526/699/25), якою виправлено описку в рішенні Гадяцького районного суду Полтавської області від 11.09.2025, виправити описку - вважати вірним четвертий абзац резолютивної частини наступного змісту -
«Ухвалу вважати невід'ємною частиною рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі № 526/699/25».
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду безпосередньо.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08.12.2025.
Головуючий: В. Г. Черков
Присяжні Шкрьоба Л.В.
Зінченко Г.В.