Справа № 526/2504/25
Провадження № 2/526/1399/2025
іменем України
05 грудня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької об'єднаної територіальної громади Миргородського району в особі Гадяцької міської ради Полтавської області про визнання права власності,
встановив:
11 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної територіальної громади Миргородського району в особі Гадяцької міської ради Полтавської області про визнання права власності. Свою позовну заяву мотивує тим, що 25.06.1999 ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна № НГ-68 на Українській універсальній біржі, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано в Полтавському міжміському бюро технічної інвентаризації 29.06.1999 року. На момент укладення договору він не потребував нотаріального посвідчення. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 5320486901:01:002:0427. Оскільки, позивач не має можливості вільно розпоряджатися своїм майном, він звернувся до суду.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № НГ-68 на Українській універсальній біржі, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу нерухомого майна № НГ-68 зареєстровано 29 червня 1999 року в Полтавському міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за № 4 під №608 , що підтверджується реєстраційним посвідченням до договору від 25.06.1999 року.
На підставі рішення сесії виконавчого комітету Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 26.11.2010 року за №68 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво добудови житлового приміщення до власного будинку.
Позивач є власником земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 5320486901:01:002:0427, цільове призначення 02.01.- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,0843 га, цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право приватної власності від 19.08.1999 року №IV-ПЛ 037108.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) обов'язковість нотаріальної форми передбачена, зокрема, до договорів про відчуження житлових будинків, іншого нерухомого майна.
Також, як зазначено у п. 1 Інструкції «Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні, комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації для власників незалежно від форми власності.
Посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально можливість відсутня, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі та на відсутність для нотаріального посвідчення. Вказана норма також була прописана і у п. 6.5 договору купівлі-продажу.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу було укладено 25.06.1999 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм ЦК Української РСР в редакції 1963 року.
Згідно з ч.2 ст. 47 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
У ч.2 ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими договорами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась вій його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 3, 11, 16, 202, 203, 207-208, 215, 216, 391, 626, 627, 631 ЦК України, ст. 13, 15, 18, 19, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 127, 133, 139, 141, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Гадяцької об'єднаної територіальної громади Миргородського району в особі Гадяцької міської ради Полтавської області про визнання права власності - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя: С. А. Киричок