Справа № 525/950/25
Провадження №2/525/518/2025 Р І Ш Е Н Н Я
04.12.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 08.05.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №311504795 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору позичальникові надається кредит на суму 7200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитодавець виконав свої зобов'язання за договором та перерахував грошові кошти на банківську картку відповідача.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №239 від 11.07.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №10/1024-01.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №08/07/25-Е, за умовами якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги б/нвід 08.07.2025до Договору факторингу №08/07/25-Евід 08.07.2025до позивачаперейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37268,64 грн.
Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 37268,64 грн., з яких: 7200 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30068,64 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
04.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 07.10.2025, розгляд справи відкладено на 04.12.2025(а.с. 106).
Сторони у судове засідання 04.12.2025 повторно не з'явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.
Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, суд розглядає справу з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 08.05.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №311504795. Відповідно до умов договору, кредит надається у виді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 7200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 7200 грн. Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, до 07.06.2023. За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі 2,10% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Для здійснення Першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів проценти в розмірі 4536 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (а.с. 29 на звороті - 38). Вказана інформація підтверджується також Паспортом споживчого кредиту (а.с. 28-29).
Кредитодавцем були виконані умови договору та перераховані грошові кошти у розмірі 7200 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується платіжним дорученням та довідкою, виданою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 08.05.2023, випискою по рахунку відповідача в АТ «ОЩАДБАНК» (а.с. 10, 21, 89, 133).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором №311504795 станом на 11.07.2023 утворилася заборгованість у розмірі 19031,04 грн., з яких: 7200 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11831,04 грн. - заборгованість за відсотками ( а.с. 47-48).
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01. Надалі термін дії договору неодноразово продовжувався. 31.12.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду №32 якою договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 було викладено у новій редакції (а.с. 72-84).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №239 від 11.07.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 19031,04 грн. ( а.с. 70-71).
Згідно розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 10.10.2024 розмір заборгованості відповідача становить 37268,64 грн., з яких: 7200 грн. - тіло кредиту; 30068,64 грн. - нараховані проценти ( а.с. 45-46).
10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №10/1024-01 (а.с. 64-67).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37268,64 грн. (а.с. 62-63).
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК«ЕЙС» було укладено договір факторингу №08/07/25-Е за умовами якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 56-59).
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 4718 (а.с. 51).
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37268,64 грн. (а.с. 54-55).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №311504795 від 08.05.2023 ТОВ «ФК«ЕЙС» нарахувань за кредитним договором не здійснювало ( а.с. 44).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційних телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК«ЕЙС» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи установлено, що відповідач ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором отримав грошові кошти у розмірі 7200 грн., оскільки відповідачем не повернуті кошти, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За умовами укладеного кредитного договору грошові кошти надавалися у кредит строком 30 днів зі сплатою відсоткової ставки 2,10% за день. Доказів пролонгації строку користування кредитними коштами суду не надано.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками у розмірі 4536 грн. (7200 грн. х 2,10% х 30 днів = 4536 грн.).
Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.
Таким чином нарахування відсотків після спливу строку користування кредитними коштами є безпідставним.
У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов'язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.
Таким чином, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення на загальну суму 11736 грн., з яких: 7200 гривень основна сума боргу; 4536 гривень заборгованість за відсотками.
У іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ «ФК«ЕЙС» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК«ЕЙС» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 37268,64 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 11736 грн. (31,49%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 762,81 грн. ( 2422,40 х 31,49 % = 762,81 грн.).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Документами, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу АБ «Соломко та партнери» є договір про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, довіреність ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», додаткова угода №25770775013 від 11.08.2025 до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025, згідно якого вартість наданої правової допомоги позивачу становить 7000 грн. (а.с. 39 - 43).
Положеннями ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2204,30 грн. (7000 грн. х 31,49% = 2204,30 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №311504795 від 08.05.2023 у розмірі 11736 (одинадцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 81 копійка та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 30 копійок.
У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», юридична адреса: вулиця Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 09.12.2025
Суддя Я.В. Прасол