Справа № 524/12882/25
Провадження № 2/524/6210/25
10 грудня 2025 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Колеснікової О.М.,
секретар судового засідання - Мирошніченко А.В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив :
29.09.2025 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8108336 від 15.05.2024 у розмірі 62630,02 грн., сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8108336, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позикодавцем не виконала. У зв'язку порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 62630,02 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 1830046825,02 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 805 грн., сума по неустойці за порушення грошового зобов'язання - 5000,00 грн.
Згідно з умовами договору відступлення прав вимоги 110-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку він просить стягнути.
Ухвалою судді від 03.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибула, про причини своєї неявки суду не повідомила, своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України .
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що 15.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8108336, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін та строки встановлені договором.
Згідно з п.1.2. Договору позичальник отримав грошові кошти у сумі 10000 грн., строком на 345 днів з 15.05.2024 (п.1.3.), з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 25.04.2025 (п.1.4.), з денною процентною ставкою 1,12 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5). Комісія за надання кредиту: 805,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,05 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.).
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 357,70 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. (п. 1.5.2)
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту. (п. 1.5.3)
Аналогічні умови містяться в анкеті-заяві на кредит №8108336.
Кредитодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення 131133681 від 15.05.2024.
Згідно з відомостю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №8108336 ТОВ "Мілоан" здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом у строк до 24.09.2024.
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №110-МЛ. Відповідно до умов договору Клієнт передає (відступає) Новому Кредитору за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги ( Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 26.07.2023 до Договору відступлення прав вимоги №101-МЛ від 26.07.2023 Клієнт передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Клієнта.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 32537,80 грн., з яких залишок заборгованості по тілу кредиту - 8600,00 грн, залишок простроченої заборгованості по тілу кредиту 1400,00 грн, залишок по нарахованим процентам за користування кредитом - 1444,80 грн, залишок по простроченим нарахованим процентам за користування кредитом - 15288,00 грн, залишок по комісії за надання кредиту - 525,00 грн, залишок простроченої комісії за надання кредиту - 280,00 грн, залишок по неустойці - 5000,00 грн.
Плата за вказаним Договором відступлення прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією №5898 від 24.09.2024.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Пунктом 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Щодо стягнення неустойки за порушення грошового зобов'язання суд зазначає наступне.
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заявлена до стягнення неустойка (пеня) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором нарахована після 24.02.2022 року.
В частині позовних вимог про стягнення неустойки за порушення грошового зобов'язання необхідно відмовити.
Щодо нарахування процентів за користування кредитним коштами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5% (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024).
З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що після 21.08.2024 ОСОБА_1 було нараховано відсотки за кредитним договором, розмір яких перевищував 1% від суми отриманого нею кредиту, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.
За період з 21.08.2024 по 24.04. 2025 (247 днів) розмір відсотків за користування кредитом складає 24700 грн. (із розрахунку 247х10000х1%=24700 грн.)
З врахуванням перерахунку, здійсненого судом, загальна сума відсотків за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача становить 37292,00 грн.
В зв'язку з цим, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит №8108336 від 15.05.2024 у розмірі 48097,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 37292,00 грн., заборгованості за комісією за видачу кредиту - 805,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.
При звернені до суду ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг №Д/2876 від 19.09.2025; детальний опис наданих послуг до акту №Д/2876 від 19.09.2025.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 8000,00 грн. до 3000,00 грн.
Оскільки судом позов задоволено частково на 76,80% з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1860,40 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 2304,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263 265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8108336 від 15.05.2024 у розмірі 48097,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1860,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2304,00 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.
Суддя О.М.Колеснікова