Справа № 375/2942/25
Провадження № 3/375/1653/25
11 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Рокитнянського районного суду Київської областінадійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330688 від 18.11.2025, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року близько 14 год 47 хв у громадському місці за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, по вул. Червона Січ, буд. 109, вчиняв дрібне хуліганство, що виражалось у висловлювання нецензурною лайкою в сторону працівників поліції та громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
На розгляд справи з'явився ОСОБА_1 , свою вину у обставинах правопорушення не визнав. Пояснив, що під час спілкування з працівниками поліції перебував у емоційно-напруженому стані через сімейні обставини та говорив у підвищеному стані, але відносно працівників поліції та громадян нецензурно не висловлювався.
Дослідивши матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена статті 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за статтею 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП він мав б вчинити дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.
Разом з тим, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто нецензурно лаявся в громадських місцях, образливо чіплялася до громадян та вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зокрема: виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та громадян.
Згідно статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330688 від 18.11.2025; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330688 від 18.11.2025; копію протоколу АЗ № 093361 про адміністравтине затримання від 18.11.2025; копію рапорту працівника поліції від 18.11.2025 щодо обставин правопорушення; диск з відеозаписом фіксації події правопорушення.
Переглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудних бодікамер працівників поліції не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, у суду відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтею 9, 10, 173, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС