Справа № 375/2773/25
Провадження № 2-о/375/66/25
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Рокитнянської селищної ради Київської області, про усиновлення дітей,
Заявники звернувся до суду із заявою про усиновлення дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано для розгляду судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 листопада 2025 року заяву залишено без розляду та надано час на усунення недоліків.
4 грудня 2025 року від заявників надійшла заява про усунення недоліків.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання заявником цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають: АДРЕСА_2 , звернулися в суд із заявою про усиновлення дітей, заінтересована особа - Служба у справах дітей та сім'ї Рокитнянської селищної ради Київської області, про усиновлення дітей, юридична адреса: вул. Незалежності, буд. 2, селище Рокитне Білоцерківського району Київської області.
Заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог частини 2 статті 311 ЦПК України, а саме:
- витяги з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості» ФОВА-004740882 та ФОВА-004740908 з інформацією станом на 19.10.2023 дійсні до 19.10.2025; відсутні відомості про доходи ОСОБА_2 .
Тобто, до заяви не додано довідки з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копії декларації про доходи заявника ОСОБА_2 та відомостей про відсутність у них судимостей станом на час звернення із заявою до суду.
Всупереч вимогам статті 212 СК України у заяві не зазначено та до неї не додано доказів відсутності всіх обставин, які перешкоджають бути усиновлювачем, зокрема, що заявники не є особами, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; перебувають у шлюбі з особами, які відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не можуть бути усиновлювачами.
Разом з тим усиновлювачами не можуть бути особи, які вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягення за його вчинення.
Заявниками подано довідки про те, що згідно бази ІПНП в Київській області вони до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП не притягувались, однак враховуючи, те що заявники є внутрішньо переміщеними особами їм потрібно подати довідки, про те що на території України вони не притягувались до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Крім того, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог частини 3 статті 312 ЦПК України, а саме:
- копія медичного висновку про стан здоров'я неповнолітньої дітини та її фізичний і розумовий розвиток, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 04.03.2024.
Тобто, до заяви не додано медичних висновків про стан здоров'я дітей, про їх фізичний і розумовий розвиток, які б містили актуальну, а отже достовірну інформацію станом на час звернення із заявою до суду.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідно до статті 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265, який набрав чинності 14.03.2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Аналіз змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування.
Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору безоплатного користування майном. Виключення становлять лише особи, адреса задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Таким чином, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також неповнолітні дітиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можуть мати більше ніж одне зареєстроване місце проживання.
Заявниками не зазначено місце реєстрації неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та не долучено докази, що підтверджують факт реєстрації (декларування) їх місця проживання (перебування) на території селища Рокитне Білоцерківського району Київської області.
Згідно з частиною 1 статті 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові Верховного Суду від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 викладено висновок про те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статтею 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22.
Тобто заявниками не долучено відомостей чи перебувають неповнолітні діти разом з ними на обліку як внутрішньо переміщені особи на території селища Рокитне Білоцерківського району Київської області.
У постанові Верховного Суду від 24.06.2024 року у справі №554/7669/21 викладено висновок про те, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.
Відповідно до частини 1 статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, заявникам для розгляду даної заяви Рокитнянським районним судом Київської області необхідно надати докази того, що неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані або взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою, яка знаходиться на території селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, що в свою чергу впливає на визначення територіальної підсудності даної справи.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно залишити без руху та надати їм строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 311-312 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Рокитнянської селищної ради Київської області, про усиновлення дітей - залишити без руху.
Копію ухвали направити заявникам і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви.
Для усунення недоліків надати строк 10 днів з дня вручення заявникам ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо заявники не усунуть недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС