Україна
провадження № 2/361/1144/25, cправа № 361/3496/25
02.10.2025
(заочне)
«02» жовтня 2025 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
У березні 2025 року Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - КП «Броваритепловодоенергія») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість: - за отримані послуги з постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з жовтня 2019 року по лютий 2025 року у розмірі - 62 298 грн. 14 коп.; - за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по о/р НОМЕР_2 за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі - 5 411 грн. 17 коп.; - за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем по о/р НОМЕР_1 за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі - 4 540 грн. 20 коп., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі - 3 028 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначається про те, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у багатоквартирному будинку, в якому позивач надає наступні послуги: постачання теплової енергії, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення згідно з рішеннями Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 11 січня 2011 року № 8 та № 877 від 24 листопада
2020 року, а також технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем згідно з рішеннями Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 11 березня 2013 року № 94,
№ 56 від 23 січня 2018 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 419903237 від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
У порушення вимог діючого законодавства, відповідач своєчасно не оплачує надані йому послуги за встановленими тарифами. У зв'язку з чим має заборгованість у загальному розмірі
- 72 249 грн. 51 коп. З підстав стягнення наявної заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач КП «Броваритепловодоенергія» свого представника не направив. 08 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій також вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки до суду не повідомлені. Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач правом подати до суду відзив не скористався.
За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем шляхом відкриття абонентського рахунку № НОМЕР_1 та з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського рахунку № НОМЕР_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 419903237 від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 червня 2009 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 грудня 2019 року.
Згідно з розрахунком суми боргу за період з жовтня 2019 року по лютий 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послугу з постачання теплової енергії нараховано 71 396 грн. 85 коп., абонплата у розмірі - 1 076 грн. 25 коп., перерахунок - 1 879 грн. 27 коп., станом на 01 березня
2025 року борг за спірний період становить - 62 298 грн. 14 коп.
Відповідно до розрахунку суми боргу за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 за послугу з централізованого водопостачання та водовідведення нараховано - 9 891 грн. 33 коп., абонплату у розмірі - 947 грн. 82 коп., сплачено - 1 000 грн. 00 коп., станом на 01 березня 2025 року борг становить - 5 411 грн. 17 коп.
Відповідно до розрахунку суми боргу за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем нараховано 5 040 грн. 20 коп., сплачено - 500 грн. 0 коп., станом на 01 березня 20205 року борг за спірний період становить 4 540 грн. 20 коп.
Розмір нарахувань за користування послугами проводиться на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради та відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом .
Стаття 179 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюються з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від
08 жовтня 1992 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від
24 січня 2006 року, власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Отже, власник житлового приміщення несе обов'язок з витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Це правило підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний, зокрема, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено порядок оплати за житлово-комунальні послуги а саме плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права і обов'язки споживача (індивідуального споживача), зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов'язком - оплата наданих житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства.
Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою.
У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, за які відповідач зобов'язаний сплачувати грошові кошти, доказів того, що позивачем житлово-комунальні послуги не надавалися чи надавалися неналежним чином суду не надано, а тому факт виконання позивачем своїх зобов'язання щодо надання житлово-комунальних послуг не може ставитись судом під сумнів.
На підтвердження заявленого розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості, який не ставиться судом під сумнів, оскільки містить всі необхідні дані для встановлення обставин справи.
Неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за такі послуги, оскільки укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статтям 627, 630 ЦК України та статтям 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
При цьому відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останнім не надано.
Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-81 ЦПК України.
Положеннями частини шостої статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи всі наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення даного позову з огляду на його обґрунтованість. Так, з матеріалів справи безспірно встановлено, що відповідач свого обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, а також обслуговування внутрішньобудинкових систем не виконав. Заборгованість у загальному розмірі - 72 249 грн. 51 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 3 028 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити.
Стягнути на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» з ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість: - за отримані послуги з постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з жовтня 2019 року по лютий 2025 року в розмірі - 62 298 (шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 14 коп.; - за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року в розмірі - 5 411 (п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 17 коп.; - за отримані послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з серпня 2020 року по лютий 2025 року в розмірі - 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн.
20 коп.
Стягнути на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Сторони справи:
позивач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області (зареєстроване місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Грушевського, будинок № 3-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13711949);
відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О.Василишин