Справа № 356/507/24
Провадження № 1-кп/355/152/25
10 грудня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасників кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_3 ,
-обвинуваченого ОСОБА_4
-захисника ОСОБА_5
-потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 62023100120001029, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пушкарі, Ріпкинського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадженні Баришівського районного суду Київської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120001029 від 14 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
До суду 03.11.2025 надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України. Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Баришівського районного суду Київської області, знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, судова справа № 356/507/24.
Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій особі середньої тяжкості тілесні ушкодження. Потерпілим в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 . Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином. На теперішній час ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, щиро кається, добровільно та повністю відшкодував всю шкоду, заподіяну потерпілому та примирився із останнім.
Захисник у клопотанні стверджує, що потерпілий жодних претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на момент ДТП був тверезий. З наслідками звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_4 ознайомлений та згоден.
Відтак, на підставі ст. 46 КК України, захисник просить звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник підтримали подане клопотання з мотивів, наведених у ньому.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі ст. 46 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив своє примирення із обвинуваченим ОСОБА_4 , зазначив, що завдана шкода відшкодована, жодних претензій до ОСОБА_4 він не має.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, обговоривши заявлене клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає та виснує таке.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем (працівником) правоохоронного органу, 14.12.2023, приблизно об 11:40, керуючи технічно справним, власним автомобілем марки «CHRYSLER№ моделі «200 S», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , на 71 км +300м автодороги М-03, сполученням Київ-Харків, у напрямку м. Харків, що територіально відноситься до Березанської міської громади Броварського району Київської області, діючи із необережністю у формі кримінально протиправної самовпевненості, порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (д), 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не відреагував на її зміну, не обрав безпечну швидкість і належним чином не врахував дорожню обстановку, втративши можливості контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до зіткнення транспортного засобу із металевим відбійником, який відмежовував лівий край проїзної частини по напрямку руху в бік міста Харків, внаслідок чого пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я терміном 21 день.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Положеннями ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як наголошено у абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Право на примирення, передбачене ст. 46 КК України, - це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками.
Окрім цього, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, ураховуючи вираження волі потерпілим щодо прощення винного, відбувається своєрідне повернення потерпілого у попередній стан, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
У ст. 46 КК України передбачено такі обов'язкові умови (передумови) та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим: 1) умова вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 2) підстава примирення винного з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода у розумінні ст. 46 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо: вона вчинила кримінальне правопорушення вперше; вчинене нею діяння належить до кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину; її посткримінальна поведінка є позитивною і повністю відповідає змісту дійового каяття, яке включає такі обов'язкові елементи, як: щире покаяння особи; повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Для застосування ст. 46 КК України слід встановити, як правило, сукупність всіх перелічених елементів.
Також слід зазначити, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення. Закон надає їй право заперечувати проти закриття справи.
Враховуючи те, що ст. 46 КК України не містить будь-яких обмежень в її застосуванні щодо кола осіб чи конкретних складів кримінального правопорушення за умови наявності зазначених в самій нормі цього закону підстав та умов її застосування, а у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, посилання на об'єкт кримінального правопорушення має значення лише для встановлення самого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і при застосуванні ст. 46 КК України значення немає.
Зміст ст. 46 КК України свідчить, що передумовою звільнення від кримінальної відповідальності може бути лише вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, яким шкода заподіяна певному потерпілому, тобто фізичній особі, якій заподіяна моральна, матеріальна, або фізична шкода і яка визнана потерпілою відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України.
Судом було встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Крім того, у судовому засіданні судом було роз'яснено і встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави.
Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_6 просив звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку з примиренням, зазначивши, що з обвинуваченим вони примирились, заподіяна шкода йому відшкодована, жодних претензій до нього він не має. При цьому, пояснив, що примирення є добровільним, жодного тиску на нього не вчинялось. Потерпілий просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з примиренням з обвинуваченим, матеріальних чи моральних претензій до останнього не має.
Таким чином, у судовому засіданні суд пересвідчився у дійсному волевиявленні потерпілого щодо примирення з обвинуваченим.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 12 КК України правопорушення, вчинене обвинуваченим, є необережним нетяжким злочином. Крім того, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення вперше, визнав свою вину, щиро розкаявся.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлено.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
Так, документально підтверджені витрати на залучення експерта в означеному кримінальному провадженні становлять: 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 копійки, з яких: 3786,40 грн - витрати на проведення експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-23/67836-ІТ від 29.01.2024, 2271,84 грн - витрати на проведення експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-23/20364-ІТ від 04.04.2024.
Питання про долю майна на яке було накладено арешт, вирішується відповідно до ст.174 КПК України.
Керуючись ст. 44, 46 КК України, статтями 284, 286, 314, 370, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 62023100120001029, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № 62023100120001029 від 14.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Речові докази по справі:
- автомобіль «CHRYSLER 200 S», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , після набрання ухвалою законної сили вважати повернутим його законному власнику.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави (UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню) судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 62023100120001029 від 14.12.2023 на суму 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 копійки, а саме:
- 3786,40 грн - витрати на проведення експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-23/67836-ІТ від 29.01.2024;
- 2271,84 грн - витрати на проведення експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-23/20364-ІТ від 04.04.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і оголошено 10.12.2025.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області ОСОБА_7