Справа № 296/13879/25
2/296/4917/25
"09" грудня 2025 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів,
ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідно до змісту якої просить:
- визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та порушення "цивільних прав" позивачки, "незаконною відмовою мати не заборонені законом цивільні права";
- відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 200 000 гривень, заподіяну внаслідок вчинення 22-х випадків недодержання вимог законодавства.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.07.2021 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявами № Д-596, № Д-597, №Д-599, №Д-598, в яких просила здійснити обстеження земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 (садівництво), АДРЕСА_2 (житлове будівництво), АДРЕСА_3 (гаражний кооператив Хмільники), забезпечити обов'язкову її участь у проведенні обстежень; надати правовий аналіз документів отриманих під час проведення обстежень земельних ділянок та документів наданих нею під час проведення обстежень. За результатами обстеження вказаних земельних ділянок складено Акти обстеження від 18.01.2022 №996-ДК, № 995-ДК, №994-ДК. Зазначила, що дії відповідача при обстеженні земельної ділянки та складанні акту є незаконними та не відповідають нормам чинного законодавства.
Вказала, що порушення законодавства полягають: у порушенні строку проведення обстеження за її заявами від 22.07.2021; незаконній відмові виконати вимогу двох заяв від 22.07.2021; незаконній відмові зазначити в акті площу земельних ділянок, категорію земель, цільове призначення земельних ділянок та межі земельних ділянок; крім того обстеження земельних ділянок проведено за її відсутності та не надано правовий аналіз документів, отриманих під час проведення обстеження земельних ділянок; незаконному наданні актів низької якості, незаконному внесенні в акт обстеження висновку та плану-схеми земельної ділянки, який не відповідає схемі м. Житомира, тощо. Вказувала, що при складанні зазначених актів всього допущено 22 порушення. Стверджувала, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 200 000,00 грн, оскільки вона зазнала погіршення стану здоров'я, перенесла душевні страждання та була позбавлена можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Корольовського районного суду м.Житомира від 03.12.2025 головуючою у даній справі визначено суддю Анциборенко Н.М.
За змістом положень частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, те, що за своєю правовою природою вони стосуються спору у приватно-правових відносинах щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є фізична особа.
Ознаками приватно-правових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення №15).
Відповідно до п. 3 Положення №15 основними завданнями Держгеокадастру є, в т.ч. реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Підпунктом 55 п. 4 Положення №15 встановлено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держгеокадастру, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №15).
У відповідності до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Пунктами 117 та 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку. Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 вважає, що при здійсненні обстеження земельних ділянок відповідно до її заяв від 22.07.2021 відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене при розгляді цієї справи дослідженню підлягає правомірність дій відповідача при здійсненні обстеження земельних ділянок та розгляду заяв ОСОБА_1 , що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду заяв, прийнятого за їх результатами рішення, порядку проведення обстежень земельних ділянок. При цьому, такі обставини не пов'язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб.
Враховуючи наведене спір у даній справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
При цьому, вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч.5 ст.21 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись статтями 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №296/13879/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів.
Роз'яснити позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (вулиця Бориса Лятошинського, 5, м.Житомир 10001).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Анциборенко