Справа №155/1764/24
Провадження №2-о/155/32/25
10 грудня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
присяжних - Савчука С.О., Кульган Т.В.,
при секретарі судового засідання - Задурській К.М.,
за участю:
представника особи, щодо якої розглядається справа про визнання фізичної особи недієздатною - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Горохів справу за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Силка Тетяна Юріївна про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересовані особи: Горохівський психоневрологічний інтернат, опікунська рада при виконавчому комітеті Горохівської міської ради Луцького району Волинської області,
В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває вищевказана цивільна справа.
29 вересня 2025 року від представника заявника ОСОБА_2 , адвоката Силки Т.Ю., надійшла заява про уточнення заявлених вимог, про залучення заінтересованої особи та про відкладення судового засідання. Заява обґрунтована тим, що у зв'язку із ознайомленням із висновком судово-психіатричного експерта №195 від 23 червня 2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад, внаслідок цього не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, виникла необхідність уточнення заявлених вимог. Зазначає, що для забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів ОСОБА_3 обов'язки опікуна останнього згідний прийняти на себе ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є його двоюрідним племінником. Також вказує, що матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 є особою похилого віку та за станом здоров'я не може бути опікуном свого сина ОСОБА_3 . Представник заявника посилається на те, що ОСОБА_4 може бути опікуном та готовий сумлінно виконувати обов'язки опікуна, жодних протипоказань немає. Вказує, що заявник звернеться до відповідного органу опіки та піклування із письмовою заявою з проханням підготувати подання до суду про призначення ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_3 . Тому є необхідність у залученні останнього заінтересованою особою у справі. З огляду на наведене, представник заявника просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить залучити у даній справі заінтересовану особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявника ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, однак в поданій 10 грудня 2025 року заяві просила судове засідання проводити за її відсутності та за відсутності заявника. Уточнені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник особи, щодо якої розглядається справа про визнання фізичної особи недієздатною ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що поданою заявою представник заявника одночасно змінила предмет поданої заяви та підстави, що згідно з нормами ЦПК України не допускається. Просила суд відмовити у задоволенні заяви.
Представник заінтересовані особи, Горохівської міської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити у відсутність представника. При цьому зазначив, що призначення ОСОБА_4 опікуном над ОСОБА_3 орган опіки та піклування вважає недоцільним, долучивши до матеріалів заяви висновок органу опіки та піклування Горохівської міської ради та рішення виконавчого комітету Горохівської міської ради Луцького району Волинської області №242 від 28 листопада 2025 року, яким було затверджено даний висновок.
Представник заінтересовані особи, Горохівського психоневрологічного інтернату в судове засідання не з'явилася, просила розгляд справи проводити у відсутність представника, не заперечувала щодо задоволення заяви.
Заслухавши думку представника особи, щодо якої розглядається справа про визнання фізичної особи недієздатною, проаналізувавши клопотання та матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
За змістом ч. 1 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 49 ЦПК України заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого, суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у поданій заяві заявник викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі №924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що звертаючись до суду з заявою представник заявника Силка Т.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просила визнати ОСОБА_3 недієздатним. Однак, подаючи 29 вересня 2025 року заяву про уточнення заявлених вимог представник заявника просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, представник заявника фактично змінила предмет і підстави позову. При цьому будь-яких повноважень діяти від імені ОСОБА_4 у адвоката Силки Т.Ю. не має, матеріали заяви таких доказів не містять.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заяву представника заявника про уточнення заявлених вимог слід повернути.
Щодо вирішення питання про залучення у даній справі заінтересовану особу ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Питання вступу заінтересованої особи у справу окремого провадження ЦПК України не врегульоване, однак у контексті положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд вважає за можливе у розглядуваному випадку застосувати відповідні норми, що регламентують вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, положення ст. 53 ЦПК України.
За змістом ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
З матеріалів справи, а також заяви про залучення заінтересованої особи вбачається, що представником заявника не наведено обґрунтованих підстав для залучення ОСОБА_4 заінтересованою особою в даній справі, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної заяви.
Керуючись ст. 10, 53, 259, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника заявника ОСОБА_2 , адвоката Силки Т.Ю., про уточнення заявлених вимог у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Силка Тетяна Юріївна про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересовані особи: Горохівський психоневрологічний інтернат, опікунська рада при виконавчому комітеті Горохівської міської ради Луцького району Волинської області - повернути.
У задоволенні заяви представника заявника Луцюк Н.О., адвоката Силки Т.Ю., про залучення заінтересованої особи у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Силка Тетяна Юріївна про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересовані особи: Горохівський психоневрологічний інтернат, опікунська рада при виконавчому комітеті Горохівської міської ради Луцького району Волинської області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали складено 11 грудня 2025 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук
Присяжні С.О. Савчук
Т.В. Кульган