Справа № 727/129/23
Провадження № 2-п/727/64/25
09 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.,
секретаря: Зінич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2023 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми відшкодування, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2023 року, ухваленому по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми відшкодування, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - не відомий), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРППОУ - 24175269), місцезнаходження: м.Київ, вул.Глибочицька, 44 суму відшкодування у розмірі 161000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - не відомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРППОУ - 24175269) понесені судові витрати у розмірі у розмірі 2481 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40250 гривень.
Представник відповідача адвокат Смотрицький А.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідача ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Повістки або повідомленні від суду він не отримував, тому не мав можливості брати участь у судовому розгляд справи, надавати пояснення, пояснення щодо предмету позову. Також вказав, що копію заочного рішення не отримував.
Зазначив, що доданий позивачем до матеріалів справи, в якості доказу акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) містить суттєві недоліки, що ставлять під сумнів його достовірність та доказову силу. З акту не зрозуміло коли саме був проведений огляд транспортного засобу, у разі якщо його дійсно було проведено. Вважає, що в акті ймовірно зазначено недостовірні відомості, відповідно немає жодних гарантій належного збереження пошкодженого майна протягом цього періоду між ДТП та оглядом, а також неможливо достеменно встановити, чи зафіксовані в акті пошкодження були отримані саме внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, а не до або після неї. Також вказав, що огляд транспортного засобу проводився у відсутності ОСОБА_1 .
Вказував на те, що в акті огляду ТЗ відсутні підписи власника або його довіреної особи, що свідчить про неналежне оформлення документа, а тому наданий акт огляду транспортного засобу не може вважатися належним і допустимим доказом у справі та не підтверджує обставини, на які посилається позивач у своїх вимогах.
Просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення від 01.03.2023 року скасувати та призначити справу до судового розгляду.
09.12.2025 року представником позивача було подано заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення від 01.03.2023 року. Посилався на те, що представником заявника не було зазначено дату, коли ОСОБА_1 стало відомо про існування рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.03.2023 року по справі №727/129/23 і яка саме подія змусила звернутися ОСОБА_1 до адвоката з метою отримання правничої допомоги.
Вважає, що боржнику про наявність рішення суду було відомо ще у серпні 2023 року, адже 08.08.2023 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72467376 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.03.2023 року по справі №727/129/23, що в силу вимог ЗУ «Про виконавче провадження» надсилалась боржнику поштовим відправленням, а 23.08.2023 року - постанову про арешт коштів боржника, про наявність якого ОСОБА_3 не міг не знати. У зв?язку із відсутністю у боржника майна, виконавчий лист було повернено стягувачу на підставі постанови від 19.03.2025 року.
У серпні 2025 року представником ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виконавчий лист по справі №727/129/23 було повторно подано на виконання, у зв?язку із чим 11.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78829576 та постанову про арешт коштів боржника.
12.08.2025 року ОСОБА_1 було надано приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області Скальському А. І. довідку АТ КБ «ПриватБанк», із якої вбачається, що один із рахунків, на який було накладено арешт у межах виконавчого провадження №78829576, призначений для отримання пенсійних виплат, відтак приватним виконавцем, керуючись ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» 12.08.2025 року було винесено постанову про зняття арешту із вказаного рахунку боржника.
Як вбачається із відповіді приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області на адвокатський запит, станом на 05.12.2025 року ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №78829576 сплачено кошти у загальному розмірі 26 200 гривень.
Таким чином, із вищенаведеного можна дійти висновку, що заявнику про наявність рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2023 року по справі №727/129/23 було відомо щонайменше ще із 12 серпня 2025 року, ним погашалась заборгованість, що свідчить про згоду ОСОБА_1 з прийнятим рішенням.
Однак із заявою про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_1 звернувся лише 21.11.2025 року.
Зазначив, що представником заявника у заяві про перегляд заочного рішення надано оцінку доказам, що вже були предметом дослідження судом при розгляді справи. Жоден новий доказ, який би міг мати істотне значення для правильного вирішення справи представником заявника не надано.
Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.03.2023 року по справі №727/129/23 просив залишити без розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити у його відсутності. Заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданому до суду запереченні щодо заяви про перегляд заочного рішення просив розгляд заяви провести у його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали поданої заяви та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідності до п.2 ч.3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Положеннями ч.2 ст.284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
За змістом ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З дослідженої судом відповіді адресно-довідкового бюро від 16.01.2023 року, судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, про що свідчить поштова кореспонденція, що була надіслана на адресу відповідача (а.с.56-57).
ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Тому, суд приходить до висновку, що відповідач був повідомлений про дату розгляду справи у визначеному законом порядку.
Також, однією із умов для скасування заочного рішення суду є те, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 284-288 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2023 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми відшкодування - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одовічен Я.В.