Справа № 646/8248/25
№ провадження 1-кп/646/1499/2025
11 грудня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова у складі
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025220000000042 від 20.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченої інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Вислухавши думку обвинуваченої ОСОБА_5 , яка заперечень щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання не надала, захисника, яка заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор, є безпідставними, обвинувачена раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, а тому вважала можливим обрати інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, або застосувати помірну заставу, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обставини, в яких підозрюється ОСОБА_5 , підтверджують наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачена може переховуватись від суду, має реальну можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що може призвести до зміни їх показань, а також враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 добровільно співпрацювала з окупаційною владою, вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила злочин проти основ національної безпеки України під час воєнного стану, її дії несли підвищений ступінь суспільної небезпеки, а тому у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Будь-яких нових обставин, що не досліджувались судом та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 обвинуваченою та стороною захисту при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не повідомлено.
Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до положень абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196, 331, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 терміном до 60 днів, тобто до 09.02.2026 року включно, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1