Справа № 646/12760/25
№ провадження 1-кс/646/2974/2025
11 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226170000277 від 28.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,
До слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226170000277 від 28.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, в якому просить суд накласти арешт на паспорт громадянина України в форматі ID-картки на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № документу НОМЕР_1 , орган що видав 6321, який вилучено 08.12.2025 під час огляду місця події та один сейф-пакет «Національна поліція України» PSP 1291235, за адресою: м.Харків, провулок Маковий, біля будинку 5, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що в провадженні сектору дізнання ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226170000277 від 28.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України. 27.11.2025 року до ВП № 1 ХРУП № 1 надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з приводу того що 27.11.2025 року за адресою АДРЕСА_2 його знайомий на ім?я ОСОБА_6 , якого ОСОБА_4 , запросив до себе додому, таємно, незаконно заволодів паспортом громадянина України, який належить ОСОБА_4 (ІПНП НОМЕР_2 від 27.11.2025).
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 28.11.2025 внесено до ЄРДР за № 12025226170000277 за ч. 3 ст. 357 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 27.11.2025 року приблизно о 13:00 до ОСОБА_4 , за місцем його мешкання а саме: АДРЕСА_3 прийшов його знайомий на ім?я « ОСОБА_6 », якого ОСОБА_4 запросив до себе. Одразу зайшовши до будинку, де розпочали спільне вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_4 , чітко знав що паспорт громадянина України на своє ім?я, лежав на відкритому місці на серванті. Під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4 зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , декілька раз виходив по своїх справах, при цьому залишаючи ОСОБА_6 одного в будинку. Через деякий час закінчивши розмову та спільне вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 повідомив, що йому потрібно йти, ОСОБА_4 попрощався з ОСОБА_6 , після чого останній пішов в невідомому напрямку. Через деякий час цього ж дня ОСОБА_4 , потрібно було вийти до магазину, останній почав збиратись, підійшовши до серванту, виявив відсутність свого паспорту. Окрім ОСОБА_6 до будинку ОСОБА_4 27.11.2025 більше ніхто не заходив. Після чого ОСОБА_4 , звернувся з відповідною заявою до органів поліції. Також в ході досудового розслідування встановлені повні анкетні дані « ОСОБА_6 », який 27.11.2025 року заволодів паспортом громадянина України, який належить ОСОБА_4 . Ним виявився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який зареєстрований: АДРЕСА_4 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Також 08.12.2025 під час огляду місця події за участі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого в присутності понятих вилучено паспорт громадянина України в форматі ID - карти на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № документа НОМЕР_1 , орган що видав 6321, та який поміщено до полімерного пакету «Національна поліція України» PSP 1291235, з викладеним на ньому коротким змістом подій та підписом всіх учасників події.
Дізнавачем СД ВП №1 ХРУП №1 ОСОБА_7 08.12.2025 року паспорт громадянина України в форматі ID - карти на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № документа НОМЕР_1 , орган що видав 6321 визнано речовим доказом.
Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи вищевикладене, як зазначає прокурор, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді з метою накладення арешту на вказаний паспорт, оскільки він має доказове значення у даному кримінальному провадженні, визнаний речовим доказом та може сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також має значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явився, про дату місце та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином, просили розглядати без їх участі.
В порядку ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
За правилами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна, як зазначено в клопотанні у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки в електронному суді, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розглядом суду не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, вислухавши представника власника, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні сектору дізнання ВП № 1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за № 12025226170000277 від 28.11.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.
Постановою дізнавачем СД ВП №1 ХРУП №1 ОСОБА_7 08.12.2025 року паспорт громадянина України в форматі ID - карти на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № документа НОМЕР_1 , орган що видав 6321 - визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із норми п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження, для досягнення його дієвості, є арешт майна. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Відповідно до вимог ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Згідно із вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, слідчий суддя вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вилучені під час проведення огляду місця події паспорт громадянина України, недостатні для підтвердження наявності підстав, передбачених ст.167 КПК для накладення арешту на майно.
Зокрема, не встановлено, що вказаний паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 (ID-картка) може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, та такий відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Накладення ж арешту на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , може призвести до порушення прав власника такого, оскільки паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Норми кримінального процесуального кодексу не вимагають аби зібрані органом досудового розслідування на підтвердження вчинення кримінального правопорушення докази були достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Так, на думку слідчого судді, прокурором не доведено наявності підстав для арешту паспорта громадянина України та необхідності такого арешту.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226170000277 від 28.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1