Справа № 646/1378/25
№ провадження 1-кп/646/906/2025
10 грудня 2025 року м. Харків
Колегія суддів Основ'янського районного суду міста Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024221100003105 від 24.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 та законного представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_12 ,
захисника ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024221100003105 від 24.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів на підставі п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, так як обвинувачений, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчинювати нові кримінальні правопорушення.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою.
Захисник підтримала думку свого підзахисного.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законний представник потерпілого ОСОБА_10 , представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 , представник потерпілої ОСОБА_7 та законного представника потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_12 , у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Востаннє ухвалою колегії суддів від 13 жовтня 2025 року строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 без визначення розміру застави продовжений, строк дії ухвали спливає 11 грудня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно з сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням характеру та фактичних обставин ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зміст пред'явленого обвинувачення, згідно з яким вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується в умисному заподіянні смерті іншій людині та у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, та переважає принцип поваги до особистої свободи.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, судом за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Положеннями ч. 4 ст. 199 КПК України, визначено, що суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно з обвинувальним актом останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за найтяжче з яких законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, особистість обвинуваченого. ОСОБА_5 раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання у Хмельницькій області, розлучений, неповнолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус військовослужбовця, на момент вчинення злочину перебував у військовому званні головного сержанта служби за мобілізацією, займав посаду командира бойової машини - командир третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
Також суд враховує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, зможе впливати на потерпілих чи свідків цього кримінального провадження, з метою зміни їх показань задля уникнення кримінальної відповідальності.
Колегія зазначає, що ризик впливу на свідків залишається на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у даному кримінальному провадженні не допитані.
Також, колегією суддів враховано, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем імовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».
Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, стороною захисту суду не надано та не зазначено про їх існування.
Також колегія суддів враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому вказано, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, на теперішній час необхідний для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Даних, які б безумовно унеможливлювали подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, матеріали провадження не містять. Вік та стан здоров'я обвинуваченого не є перешкодою для тримання його в умовах ізоляції.
Відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які спричинили загибель однієї людини та тяжкі тілесні ушкодження іншій людині, суд вважає необхідним не визначати йому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 193-197, 199, 331, 372, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк триманняпід вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, тобто до 07 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали - до 07 лютого 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 11.12.2025 о 10:00 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3