Справа № 646/8386/21
№ провадження 2-п/646/115/2025
10.12.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21 позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.05.2018 в сумі 35 513 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 52 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 25.11.2025відповідач звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова із заявою, якою просить скасувати заочне Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено про те, що до теперішнього часу відповідачем належним чином копія заочного рішення не отримана. Матеріали справи не містять відомостей у вигляді зворотнього повідомлення про отримання відповідачем направленого відповідно до законодавства копії заочного рішення суду. Матеріали справи також не містять офіційної електронної адреси відповідача, так як він не відноситься до осіб, які обов'язково повинні мати офіційну електронну адресу і ця інформація не є загальнодоступною. А відтак, належним отриманням копії заочного рішення суду є повідомлення про вручення, а обов'язок відправити копію рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням покладається на суд.
На підставі цього, відповідач вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений не по його вині, а з причини неналежного виконання вимог судом щодо направлень копій судових рішень, що дає підстави вважати причини пропуску поважними і поновити строк на подання заяви про перегляд зазначеного рішення.
20.11.2025 в підсистему Електронний суд відповідачу надійшло повідомлення про видачу Основ'янським районним судом м. Харкова виконавчого листа. Ознайомившись з ним, відповідачу стало відомо, що є зазначене заочне рішення.
Так як до цього часу копія рішення не була вручена відповідачу належним чином, то 20.11.2025 відповідач може вважати датою, коли він дізнався про наявність заочного рішення та ознайомився з його текстом.
Заявниця вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, а справа розгляду у загальному порядку, так як при його постановленні судом були порушені процесуальні права відповідача, в саме справа розглянута без повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило його права на справедливий суд, зокрема на подання відзиву, доказів та пояснень по справі. Також судом порушені норми матеріального права, шо призвело до неправильного вирішення справи, формального розгляду та прийняття лише позиції позивача та ухвалення незаконного рішення, шо суперечить засадам судочинства з наступних підстав.
Виходячи з тексту рішення, 27.01.2023 судом було відкрито провадження у даній справі, про що винесена відповідна ухвала.
Відповідач не міг скористатися своїми правами, саме тому, що суд не повідомив належним чином про те, що в його провадженні знаходиться дана судова справа і не надав можливості ознайомитися з позовними вимогами.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою не отримувалися відповідачем, матеріали справи не містять поштових відправлень та повернень рекомендованих повідомлень з відміткою про отримання даних документів відповідачем.
Тем не менш, судом було прийняте рішення про задоволення вимог позивача та постановлення заочного рішення всупереч вимогам законодавства до такого виду рішень.
Заявник вважає, що позовні вимоги є частково не обґрунтованими та такими, що вимагають ретельного дослідження і підтвердження відповідними доказами.
Відповідач не заперечує про укладання кредитного договору з позивачем і отримання грошових коштів у розмірі 10 000 грн., тобто суми, яка є тілом кредиту. І в цій частині позов визнає.
Але в резолютивній частині рішення взагалі не зрозуміло, з чого складається сума заборгованості. Натомість в мотивувальній частині рішення сума тіла кредиту зазначена, як 11 648, 63 грн. Звідки ця сума і чим вона обґрунтовується в судовому рішенні не зазначено, мотиви суду не наведені.
Також позивачем, виходячи з рішення суду не надано розумного пояснення коли і при яких обставинах йому стало відомо про порушення його права, що безпосередньо впливає на позовну давність в даній категорії справ. Позивачем не доведено, а судом не обґрунтовані мотиви прийняття як доказ усне повідомлення позивача про те, що ним направлялися вимоги про виконання зобов'язання відповідачу, але добровільно він їх не виконував.
Відповідач зазначає, що не отримував від позивача письмових вимог щодо повернення суми кредиту.
Все це у взаємозв'язку дає підстави вважати, що даний спір необхідно вирішувати не формально, а використовуючи всі можливості для задоволення законних вимог позивача і захисту законних прав та інтересів відповідача і зазначені відповідачем обставини істотно впливають на вирішення справи по суті.
Винесення заочного рішення і проведенням формального розгляду справи, порушуючи норми процесуального та матеріального права, призвело до неправильного вирішення спору і порушення права на справедливий суд.
У зв'язку з викладеним відповідач просить заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 р. по цивільній справі № 646/8386/21 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку про що винести відповідну ухвалу.
08.12.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача на заяву про перегляд заочного рішення, в яких він просив залишити без задоволення заяву про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21. В обґрунтування пояснень, представник позивача посилався на таке.
Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви від 25.05.2018 року (надалі - Анкета-заява) підписанням договору Боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку (затверджені Рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» Протокол №16 від 02.05.2018, які діяли на момент підписання Анкети-заяви). Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі Боржнику та не потребують додаткового тлумачення.
Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи). Договір є обов'язковим для виконання.
Боржник не звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
Боржник свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі не виконав, через це утворилась заборгованість відповідно до Розрахунку заборгованості та виписки.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку (додається) кредитний ліміт Боржника складає 10 000,00 грн.
Довідка про розмір встановленого кредитного ліміту додається. Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (додавалася до позову) підписанням договору Боржник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку (додається) баланс складає (мінус) - 25 513,52 грн. Тобто заборгованість складає 35 513,52 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 10 000,00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 25 513,52 грн.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 4 458,47 грн. За весь час користування карткою Боржником було проведено витрат по картці на суму 39 971,99 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 35 513,52 грн. (39 971,99 грн. - 4 458,47 грн. = 35 513,52 грн.).
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про його час та місце повідомлялися своєчасно та належним чином.
У відповідності до ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Тобто, чинним ЦПК не вимагається обов'язкова участь осіб при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення без участі сторін.
Суд, вивчивши заяву, ознайомившись з доказами, поданими до заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21 позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.05.2018 в сумі 35 513 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 52 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7 ст.285 ЦПК України встановлено, що заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.
Як вже було зазначено судом, у відповідності до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Правовий аналіз наведеної норми закону свідчить про обов'язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:
1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;
2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, наведеною в параграфі 33 рішення у справі «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», заява №14448/88), параграфі 38 рішення у справі «Анкерль проти Швейцарії» («Ankerl v. Switzerland», заява № 17748/91), принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Як наведено в параграфі 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» («Kress v. France», заява № 39594/98, п. 72); «Кайя проти Австрії» («Kaya v. Austria», заява № 54698/00, п. 28).
Зважаючи на посилання сторони відповідача суд зазначає, що розгляд справи за відсутності учасника справи, який згідно з положеннями національного законодавства вважається повідомленим, не може розцінюватись як порушення принципу рівності сторін.
Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів відповідач та його представник при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надали.
Із заяви відповідача не вбачається одночасна наявність обставин, визначених ч.1ст.288ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішення суду.
У заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, в розумінні ст. 76 ЦПК України, які мали б істотне значення для правильного вирішення спору та спростовували б висновки суду наведені в заочному рішенні від 22.03.2023, щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» .
Згідно з параграфом 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» («Khristov v. Ukraine», заява № 24465/04), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» («Brumarescu v. Romania», заява №28342/95, п. 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» («Ryabykh v. Russia», заява №52854/99, п. 52). Отже, у справі, що розглядається, Суд має визначити, чи органи влади здійснювали свої повноваження порушити та провести екстраординарну процедуру перегляду судової постанови таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (див., mutatis mutandis, справи «Нікітін проти Росії» («Nikitin v. Russia», заява №50178/99, п. 57) та «Савінський проти України» («Savinskiy v. Ukraine», заява №6965/02, п. 23).
Суд звертає увагу, що заявником не надано доказів, які могли б істотно вплинути на вирішення спору, і які не були надані суду з причини відсутності сторони в судовому засіданні.
Так в своїй заяві відповідач, не погоджуючись з заочним рішенням суду зазначає, що позивач звертаючись до суду не надав належних доказів та правдивих розрахунків заборгованості. При цьому в заперечення такого не надає будь яких розрахунків, що спростовують заборгованість.
Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв'язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 258-260, 285, 287-289, 353, 355 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 по справі №646/8386/21, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В. Барабанова