Справа № 759/18786/24
№ провадження 2/646/3934/2025
11 грудня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
за участю секретаря - Герко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач ТОВ « Фінансова компанія ЕЙС» звернувся до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Мотивуючи свої вимоги тим, що 18.12.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 264770543 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 15 100,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. 18.12.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ініціювало переказ коштів на виконання умов договору № 264770543 від 18.12.2022 безготівковим зарахуванням через компанію АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на платіжну картку № НОМЕР_1 -XXXX-0720. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Всупереч умов договору № 264770543 від 18.12.2022 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 77 053,35 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1
17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу № 17/07/2024, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 77 053,35 грн. ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 77 053,35 грн.
Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 2 422,40 грн, сплачені ним при подачі позову до суду та витрати на професійну правничу допомогуу розмірі 6 000,00 грн.
30.07.2025 року з Оболонського районного суду міста Києва за підсудністю надійшла вище вказана цивільна справа.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 31 липня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 08 серпня 2025 року провадження по справі було відкрито.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2025 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги, які просить суд задовольнити, у разі неявки відповідача просив винести заочне рішення по справі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. Направлені на його адресу судові повідомлення повернулися до суду з відмітками « адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відзив відповідачем не подано.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
З'ясувавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що 18.12.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 264770543, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Умовами договору встановлено, що сума кредитного ліміту складає: 15 100,00 грн; тип кредиту -кредитна лінія; строк дії кредитної лінії - 30 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 17.01.2023.
Згідно із п. 8.1. кредитного договору № 264770543 від 18.12.2022 на період строку, визначеного п. 3.1 (30 днів Від дати отримання Кредиту Позичальником) відбувається нарахування процентів за користування Кредитом.
Відповідно до пункту 8.3. за умови якщо Позичальник не скористається умовам зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5 Договору, то зобов?язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п?ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Згідно з п. 8.4 Договору зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
За змістом п. 8.5.1 Договору, якщо Позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов?язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 135,05 (сто тридцять п?ять цілих п?ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,37 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Зі змісту п. 8.5.2 слідує, що якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду (з урахуванням всіх Пролонгацій), то зобов?язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом за період від дати видачі Кредиту до 17.01.2023 р. (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 17.01.2023 р. за ставкою 679,64 (шістсот сімдесят дев?ять цілих шістдесят чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,86 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій Кредитодавець може зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті.
Згідно до Договору, а саме пункту 8.7., якщо Позичальник користуватиметься Кредитом без продовження Дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за Кредитом та загальної вартості Кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість Кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки вказаної в п.8.3. Договору.
Відповідно до п.8.10 Договору, проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Договір № 264770543 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV8E4Q9, Паспорт споживчого кредиту 264770543. Фінансовий номер телефону вказаний як НОМЕР_2 .
З наданих доказів вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , з яким укладений договір №264770543 від 18.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», новим кредитором якого за договором факторингу № 28/1118-01став ТОВ «Таліон Плюс», який в свою чергу уклав договір факторингу № 23/0224-01 з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» , а останній відповідно до договору факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024передав право вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором № 264770543 від 18.12.2022 виконало у повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» №07_1/2024 про успішність транзакції № 2166161076 від 18.12.2022 на переказ грошових коштів на картку 5168-74XX-XXXX-0091 на суму 15 100,00 грн.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості станом на 16.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 264770543 від 18.12.2022 становить 77 053,35 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 15099,10 грн; 61954,25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога"та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. В подальшому були укладені додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023.
Згідно з п.4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, про формі встановленій у відповідному додатку.
Таким чином, з Витягу з Реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 до договору факторингу № 28/1118/01 від 28 листопада 2018 року, з урахуванням додаткових угод до нього, вбачається, що від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 264770543 від 18.12.2022, сума заборгованості становить 38 357,65 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 099,10 грн; заборгованість по відсоткам 23 258, 55 грн.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року вбачається, що від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 264770543 від 18.12.2022, сума заборгованості становить 77 053,35 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 099,10 грн; заборгованість по відсоткам 61 954, 25 грн.
17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу № 17/07/2024, за умовами якого Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
З акту прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № 17/07/24 від 17 липня 2024 року фактор та клієнт уклали цей акт про те, що згідно з вимогами п.1.2 договору факторингу 17/07/24 від 17липня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників клієнта від 17 липня 2024 року у кількості 1000 боржників.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договору факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року вбачається, що від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 264770543 від 18.12.2022, сума заборгованості становить 77 053,35 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 099,10 грн; заборгованість по відсоткам 61 954, 25 грн.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір кредитної лінії № 264770543 від 18.12.2022 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.В свою чергу відповідачка не виконала свої зобов'язання.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З наявних в матеріалах справи доказів підтверджено факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу відступило це право до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє - до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.526,530,610, ч. 1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.
Задоволення позову не порушує прав, свобод та інтересів відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн стягується з відповідача на користь позивача.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 6000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правничої допомоги № 26/07/24-1 від 26.07.2024, додаткову угоду № 1 від 26.07.2024, акт прийому-передачі наданих послуг від 26.07.2024.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Статтями 26,27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Надані документи відповідно до положень ст.15,77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).
Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 3000,00 гривень, що в даному випадку є спів розмірним розміром, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 1054, 1048-1050 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956 заборгованість за договором кредиту № 264770543 від 18.12.2022 року у розмірі 77 053,35 грн (сімдесят сім тисяч п'ятдесят три гривні 35 копійок ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок ) та витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн ( дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя С.В. Клімова