Справа № 643/21918/25
Провадження № 1-кс/643/6980/25
11.12.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у місті Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023, -
встановив:
10.12.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт накладений у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 в частині накладення арешту на медичну документацію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023 накладено арешт, у тому числі на оригінал медичної документації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була вилучена 03.10.2024 під час проведення обшуку.
У подальшому, відповідні матеріали досудового розслідування та речові докази (у тому числі і медичні документи стосовно ОСОБА_4 ) згідно постанови прокурора було виділено у окреме кримінальне провадження № 22025220000000764 від 10.07.2025 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
ОСОБА_4 є інвалідом другої групи та має складне захворювання - Компресійно-ішемічна каудомієлопатія з помірним нижнім парапарезом, вираженим парезом лівої стопи, сфінктерними порушеннями. Двобічна люмбоішилгія, змішаний варіант, остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, грижі дисків L3-4, L4-5, L5-S1, стійкий виражений больовий синдром. Лівобічна цервікобрахіалгія, змішаний варіант, шийний остеохондроз, помірний больовий синдром.
ОСОБА_4 після отримання групи інвалідності продовжує проходити лікування у медичних закладах, проте стан його здоров'я погіршується, що підтверджується відповідною медичною документацією, що додається до даного клопотання та яка підтверджує вкрай незадовільний стан його здоров'я.
У зв'язку із цим, ОСОБА_4 звернувся до КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» з відповідним проханням переглянути групу інвалідності, але, з урахуванням відсутності його первинної медичної справи, перегляд його групи інвалідності є неможливим, оскільки неможливо перевірити первинний обсяг проведених медичних обстежень особи та їх результати, переглянути висновки лікарів, встановлені діагнози з метою порівняння даних та аналізу погіршення у стані здоров'я та обмеженні повсякденного функціонування.
Враховуючи викладене, тривалий арешт накладений на медичну справу ОСОБА_4 позбавляє його законного права на підтвердження та перегляду його групи інвалідності і фактично змушує його перебувати у стані правової невизначеності.
З моменту вилучення медичної справи, ОСОБА_4 стороною обвинувачення, останній не викликався для надання пояснень , чи допиту з приводу отримання ним групи інвалідності, що прямо вказує на відсутність будь-яких підстав для збереження накладеного арешту на його медичну документацію.
Вилучена медична документація ОСОБА_4 перебуває у володінні органу досудового розслідування вже більше ніж б місяців без будь-яких обґрунтованих підстав, та, відповідно, ОСОБА_4 вже тривалий час не може реалізувати своє право на підтвердження його статусу інваліда, що є порушенням його соціальних прав т а станом на сьогоднішній день не існує жодної потреби у накладенні арешту на зазначену медичну документацію.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 10.12.2025 відкрито провадження та витребувано матеріали кримінального провадження № 22023220000001560 від 30.11.2023.
В судове засідання представник заявника адвокат ОСОБА_3 не з'явися, 11.12.2025 за вх. № 67644 через канцелярію суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задоволити.
Слідча ОСОБА_5 в судове засіданні не з'явилась, водночас 10.12.2025 за вх. № 67208/25 через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023. В ході обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 195 (приміщення міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ»), виявлено та вилучено речі, предмети та документи, які мають значення для кримінального провадження, в тому числі і медичні документи стосовно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 арк. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24), накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на вищевказані медичні документи.
В подальшому, відповідні матеріали досудового розслідування та речові докази (в тому числі і медичні документи стосовно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 арк.) згідно постанови прокурора було виділено у окреме кримінальне провадження № 22025220000000764 від 10.07.2025 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Аналізом медичних документів в особовій справі ОСОБА_4 відомостей щодо наявності фіктивних медичних документів не встановлено, разом з цим вказані документи можуть бути необхідними особі для проходження подальшого медичного обстеження відповідними комісіями.
У зв'язку з вищевикладеним, щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в частині медичної справи ОСОБА_4 не заперечує та просить розглянути клопотання без її участі.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що таке підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24) накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на медичні документи ОСОБА_4 .
Відповідно до заяви слідчої Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , зареєстрованих канцелярією суду 10.12.2025 за вх. № 67208/25, слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24), накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на вищевказані медичні документи. В подальшому, відповідні матеріали досудового розслідування та речові докази, в тому числі і медичні документи стосовно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 арк, виділено у окреме кримінальне провадження № 22025220000000764 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Аналізом медичних документів в особовій справі ОСОБА_4 відомостей щодо наявності фіктивних медичних документів не встановлено, разом з цим вказані документи можуть бути необхідними особі для проходження подальшого медичного обстеження відповідними комісіями.
У зв'язку з вищевикладеним, щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна орган досудового розслідування не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, рішення від 25.03.1999 у справі "Іатрідіс проти Греції" (заява N 31107/96) в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, рішення від 22.09.1994 у справі "Антріш проти Франції" (заява № 296-А, п. 42), рішення від 10.05.2007 у справі "Кушоглу проти Болгарії" (заява № 48191/99, п.п. 49-62). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути обмежене лише законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульований Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
Згідно ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судовим розглядом, на даний час подальша необхідність в арешті медичної справи щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 31.07.2023 на 15 арк., відпала.
Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для користувача майна, розумність та співмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, виходячи із загальних засад кримінального провадження, беручи до уваги те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, з метою застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 16, 22, 23, 169, 170, 174 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024, у межах кримінального провадження № 22023220000001560 від 30.11.2023, на медичну справу щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 31.07.2023 на 15 арк. - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1