Справа № 643/22112/25
Провадження № 1-кс/643/7012/25
11 грудня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62025170020018722 від 18.11.2025,-
До суду 11.12.2025 надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62025170020018722 від 18.11.2025.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03.12.2025 у справі №643/20960/25 скасовано постанову слідчого Другого СВ ТУ ДБР ОСОБА_3 від 18.11.2025 про відмову у визнанні мене потерпілим. Після набрання ухвалою законної сили слідчий був зобов'язаний повторно й належним чином розглянути питання його процесуального статусу та винести відповідну постанову згідно з вимогами ст.55, п.1 ч.2 ст.56, ст.110, ст.220, ст.534 КПК України. Незважаючи на його неодноразові клопотання про визначення статусу та вимогу офіційного визнання його потерпілим, жодної постанови або відповіді він не отримав. Станом на день подання цієї скарги постанова про визначення його процесуального статусу мені не вручена і не надіслана. У зв'язку з чим, вимушений був звернутися із скаргою до слідчого судді, у якій просив визнати незаконною бездіяльність слідчого ОСОБА_3 , яка полягає у невинесенні нової постанови щодо визначення його процесуального статусу після скасування попередньої постанови ухвалою суду від 03.12.2025; зобов'язати слідчого ОСОБА_3 невідкладно винести та вручити йому нову постанову про визначення його процесуального статусу у кримінальному провадженні №62025170020018722.
Слідчий суддя дослідивши зміст скарги, дійшов таких висновків.
Згідно ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження, передбачений ч.1 ст.303 КПК України, є вичерпним.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Як вбачається зі змісту скарги, ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03.12.2025 у справі №643/20960/25 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову слідчого Другого СВ ТУ ДБР ОСОБА_3 від 18.11.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні №62025170020018722 від 18.11.2025 - скасовано. У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено.
Будь-яких строків виконання вказаної ухвали слідчого судді або зобов'язання слідчого вчинити будь-яку дію у цьому кримінальному провадженні, вказаною ухвалою слідчого судді не визначено.
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03.12.2025 у справі №643/20960/25, ОСОБА_2 роз'яснено, що відповідно до ч.5 ст.40 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних процесуальних, слідчих, розшукових дій, адже слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Чинне законодавство зазначає, що основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях.
Отже, за результатами розгляду скарги слідчий суддя має реалізувати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку та за процедурою, передбаченому КПК України, тобто ухвалити рішення, яким скасувати рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язати його або припинити конкретну дію або вчинити певну дію.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_2 , з якими останній звертається до слідчого судді, а саме: визнати незаконною бездіяльність слідчого ОСОБА_3 , яка полягає у невинесенні нової постанови щодо визначення його процесуального статусу після скасування попередньої постанови ухвалою суду від 03.12.2025; зобов'язати слідчого ОСОБА_3 невідкладно винести та вручити йому нову постанову про визначення його процесуального статусу у кримінальному провадженні №62025170020018722, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства України, та не є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України.
За таких обставин, скарга не містить посилання на рішення слідчого, яке може бути предметом оскарження згідно вимог п.5 ч.1 ст.303 КПК України, а тому слід відмовити у відкритті провадження за вказаною скаргою.
Також, слідчий суддя наголошує, що ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. До повноважень слідчого судді в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, не входить зобов'язання прокурора вчинити будь-які дії чи винести будь-яке процесуальне рішення.
При цьому, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
Згідно ч.4 ст.304 КПК України суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62025170020018722 від 18.11.2025, а скаргу з додатками повертає заявнику.
Керуючись вимогами ст. ст. 303-304 КПК України,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №62025170020018722 від 18.11.2025.
Копію ухвали, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1