Справа № 643/14457/25
Провадження № 2/643/5915/25
11.12.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Мельникової І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Шалі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АН «РЕСТРІЕЛТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РЕСТРІЕЛТ» звернулось до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 53 879, 57 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 387,52 грн., 3 % річних у розмірі 3136,74 грн., пені у розмірі 9814,47 грн. Також позивач просив відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України зазначити в рішенні про нарахування пені на суму основного боргу 53879,57 грн. до моменту виконання рішення.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 в багатоквартирному житловому будинку, обслуговування якого здійснює позивач, однак всупереч вимогам закону та умовам публічного договору приєднання з компенсації витрат балансоутримувача не здійснює платежів з компенсації відповідних витрат позивача.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.12.2025 у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у справі відмовлено, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із зловживання позивачем процесуальним правом відмовлено, у задоволенні клопотання про направлення позивачу копії відзиву силами суду відмовлено, відзиви, заяву та клопотання про долучення доказів повернуто відповідачу.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності б/н від 22.06.2007, виданого Виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова, гр. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вищевказаний житловий будинок АДРЕСА_3 є багатоквартирним житловим будинком.
Балансоутримувачем та обслуговуючою організацією вищевказаного житлового будинку по АДРЕСА_4 є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Рестріелт». До 2016 року обслуговування зазначеного будинку здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Рестріелт» відповідно до Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року, текст якого з додатками був опублікований в газеті «Харьковские Известия» за 18.08.2011 року.
У подальшому з метою управління цим будинком у 2016 році було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне-2017», яке відповідно до рішення установчих зборів та протоколу від 28.04.2017 за № 1-2017 загальних зборів Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» (код ЄДРПОУ 40999209) прийнято до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» (код ЄДРПОУ 40999209) на правах асоційованого члена.
Відповідно до пункту 5.1.5, 5.1.8 Статуту Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ» (надалі іменована також - Асоціація) кожне об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке набуває статусу асоційованого члена Асоціації, передає (делегує) Асоціації, зокрема, повноваження його органів управління укладати договори від імені такого об'єднання - члена Асоціації, у тому числі договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна.
Відповідно до рішення загальних зборів Асоціації (протокол № 2-2017 від 30.06.2017) передані (делеговані) Асоціації повноваження органів управління асоційованих членів Асоціації, визначені пунктами 5.1.1 - 5.1.19, 5.1.21, 5.1.22 розділу V Статуту Асоціації, здійснюються загальними зборами Асоціації шляхом прийняття ними відповідних рішень. При цьому передані (делеговані) Асоціації повноваження органів управління асоційованих членів Асоціації, визначені пунктами 5.1.2, 5.1.5, 5.1.6, 5.1.8, 5.1.10 - 5.1.15 розділу V Статуту Асоціації, здійснюються правлінням Асоціації у такому особливому порядку: усі дії (у тому числі підписання необхідних документів - договорів, платіжних документів, вимог, повідомлень тощо) здійснюється від імені правління Асоціації головою правління Асоціації з наступним затвердженням його дій правлінням Асоціації як колегіальним органом управління Асоціації.
З урахуванням наведеного, Асоціацією в порядку здійснення делегованих повноважень органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮВІЛЕЙНЕ-2017» 01.07.2017 було схвалено подальше здійснення обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_5 на умовах, визначених Договором про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року, текст якого з додатками був опублікований в газеті «Харьковские Извъстия» за 18.08.2011 року (рішення правління Асоціації від 28.04.2017 № 1-2017/п).
У подальшому протягом 2017 року зміни до вищевказаного Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року в частині, що стосується багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 , вносилися двічі:
- нова редакція Додатку № 2 до Договору (розрахунок щомісячного відшкодування) - опублікована в газеті «Харьковские Извъстия» за 10.08.2017 року (затверджено рішенням правління Асоціації від 10.08.2017 № 3-2017/п);
- нова редакція Додатку № 2 до Договору (розрахунок щомісячного відшкодування) - опублікована в газеті «Харьковские Извъстия» за 16.12.2017 року (затверджено рішенням правління Асоціації від 16.12.2017 № 11-2017/п).
Також у подальшому протягом 2018 року зміни до вищевказаного Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року в частині, що стосується багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 , вносилися двічі, а саме:
- додатковою угодою № 1 від 01.03.2018 (затверджено рішенням правління Асоціації від 01.03.2018 № 2-2018/п);
- додатковою угодою від 01.05.2018 (затверджено рішенням правління Асоціації від 01.05.2018 № 4-2018/п).
Також у подальшому протягом 2024 року зміни до вищевказаного Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року в частині, що стосується багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 , вносилися один раз, а саме:
- Договір про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024 року - опублікований в газеті «Інфо Сіті» за 16.04.2024 року (затверджено рішенням правління Асоціації від 16.04.2024 № 3-2024/п).
ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_2 не здійснює сплату внесків (відшкодування витрат балансоутримувача) на утримання житлового будинку та прибудинкової території, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем у розмірі 53 879,57 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» одним з обов'язків співвласника є здійснення сплати належних внесків та платежів своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Статутом ОСББ «Ювілейне-2017» (пункти 3.1, 4.3) визначено, що у разі вступу Об'єднання до асоціації повноваження органів управління Об'єднання (у тому числі ті, що належать до виключної компетенції відповідних органів управління Об'єднання) можуть бути делеговані такій асоціації в обсязі та в порядку, визначених статутом відповідної асоціації. Органи управління Об'єднання не мають права здійснювати повноваження, делеговані асоціації, членом якої є Об'єднання. Сплата встановлених загальними зборами Об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. При цьому якщо законом передбачено визначення таких зборів та платежів Статутом Об'єднання, встановлені загальними зборами Об'єднання внески та платежі вважаються визначеними цим Статутом. У разі делегування прав на встановлення внесків та платежів асоціації, до складу якої входить Об'єднання, сплата таких встановлених відповідною асоціацією внесків та платежів також є обов'язковою для всіх співвласників.
ОСББ «Ювілейне-2017» є членом Асоціації ОСББ «ПЕРША ХАРКІВСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОСББ». Відповідно до Статуту Асоціації (пункти 5.1.4 та 5.1.8) кожне об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке набуває статусу асоційованого члена Асоціації, передає (делегує) Асоціації, зокрема, повноваження його органів управління укладати договори від імені такого об'єднання - члена Асоціації, у тому числі договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна.
Асоціацією в порядку здійснення делегованих повноважень органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮВІЛЕЙНЕ-2017» 01.07.2017 було схвалено подальше здійснення обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_5 на умовах, визначених Договором про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року, текст якого з додатками був опублікований в газеті «Харьковские Извъстия» за 18.08.2011 року (рішення правління Асоціації від 28.04.2017 № 1-2017/п).
Пізніше Асоціацією в порядку здійснення делегованих повноважень органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮВІЛЕЙНЕ-2017» 01.07.2017 було схвалено подальше здійснення обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_5 на умовах, визначених Договором про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024 року - опублікований в газеті «Інфо Сіті» за 16.04.2024 року (затверджено рішенням правління Асоціації від 16.04.2024 № 3-2024/п).
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем до 2021 року здійснювалися платежі в компенсацію витрат балансоутримувача і повністю припинені такі платежі були лише з жовтня 2021 року. При цьому, відповідач не здійснив відчуження квартири, не закрив особовий рахунок і не від?єднався від інженерних мереж будинку, продовжує користуватися житлово-комунальними послугами, надання яких організовує і які оплачує їх виконавцям позивач. З цих причин суд вважає, що відповідач приєднався до умов Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій як у редакції від 01.08.2011 року, так і в редакції від 01.04.2024 року. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також і в постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у праві № 642/1575/19.
Враховуючи викладене, відповідачем допущено порушення обов'язку здійснення сплати належних внесків та платежів (відшкодування витрат балансоутримувача) своєчасно та в повному обсязі, внаслідок чого відповідач станом на 14.10.2025 має заборгованість у розмірі 53 879,57 грн. (з них компенсація платежів: за холодну воду - 6095,76 грн., водовідведення - 3 257,22 грн., вивіз ТПВ - 3 802,14 грн., обслуговування - 40 416,10 грн.).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати відшкодування витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначене правило поширюється на будь-які зобов?язання незалежно від підстави їх виникнення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат і трьох процентів річних, суд доходить висновку про його арифметичну правильність та співвідносність із сумою заборгованості зі сплати відшкодування витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку в її динаміці.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 9387, 52 і трьох процентів річних у розмірі 3136,74 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язанняможе забезпечуватися неустойкою. Відповідно до чч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4, 6 Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2011 року (з наступними змінами та доповненнями) оплата сум на відшкодування витрат балансоутримувача повинна здійснюватися до 15 числа місяця, наступного за звітним, а ставка пені складала 0,05% за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 5, 7 Договору про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2024 року оплата сум на відшкодування витрат балансоутримувача повинна здійснюватися до 05 числа місяця, наступного за звітним, а ставка пені складає 0,01% за кожен день прострочення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 9814,47 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Тобто за вказаними правилами відповідне зазначення може стосуватися лише одного виду нарахувань - або відсотків, або пені. Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд вважає обґрунтованим прохання позивача про зазначення в рішенні про нарахування пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Стосовно витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (висновок у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 547/581/21 (провадження № 61-5134св23), відповідаючи на доводи касаційної скарги, констатував, «що положення частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України дає право суду, за клопотанням іншої сторони лише зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності таких витрат покладено на сторону, яка заявила таке клопотання, а не на суд».
За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція також сформульована у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 638/2904/23.
Таким чином, оскільки витрати на професійну правничу допомогу підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РЕСТРІЕЛТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РЕСТРІЕЛТ» (61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд. 46; код ЄДРПОУ 24137933) заборгованість зі сплати відшкодування витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 в розмірі 53 879 гривень 57 коп., інфляційні втрати по вересень 2025 року включно, в розмірі 9 387 гривень 52 коп., три проценти річних по 30.09.2025 включно, в розмірі 3 136 гривень 74 коп., пеню по 30.09.2025 включно, в розмірі 9 814 гривень 47 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, проводити розрахунок та нарахування пені у розмірі 0, 01 % за кожен день прострочки на суму коштів у розмірі 53879 гривень 57 коп., починаючи з дати набрання рішення суду законної сили і до моменту виконання рішення за наступними правилами розрахунку: пеня = сума боргу * 0,01% * кількість днів прострочення / 100.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Д. Мельникова