Справа № 643/21839/25
Провадження № 1-кс/643/6952/25
10.12.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №22025220000000922 від 11.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 111 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станичне, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000922 від 11.09.2025, у якому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 111 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у м. Харкові, у невстановлений досудовим слідством час, проте не пізніше 07.10.2025 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на вчинення державної зради в умовах воєнного стану шляхом вчинення умисних дій на шкоду обороноздатності України, через надання представнику держави-агресора рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, ОСОБА_5 у період не пізніше 07.10.2025, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у м. Харків, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, не маючи патріотичних переконань, не визнаючи верховенство державної влади України, її самостійність як у середині країни так і незалежність у міжнародних відносинах, діючи умисно, усвідомлюючи факт повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення на всій території України правового режиму воєнного стану, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір на вчинення державної зради в умовах воєнного стану, діючи умисно і добровільно, використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 », зареєстрований за допомогою номера мобільного телефону « НОМЕР_1 », у додатку для спілкування «Telegram», керуючись ідеологічним мотивом налагодив контакт з представником спецслужби держави-агресора рф, зареєстрованого в застосунку «Телеграм» з обліковим записом « ОСОБА_9 » із номером телефону НОМЕР_2 » та погодився виконувати його завдання і здійснити допомогу представникам держави-агресора рф у проведенні підривної діяльності проти України шляхом отримання відомостей про наявність або відсутність факту розміщення військовослужбовців ЗС України та/або інших військових формувань, утворених у відповідності до чинного законодавства України, на конкретній місцевості Харківській області з можливістю ідентифікації на місцевості.
При цьому, ОСОБА_5 , усвідомлював, що збір та передача вказаних відомостей матиме наслідком нанесення збройними формуваннями російської федерації вогневого ураження із застосуванням засобів невибіркової дії по відповідним місцям зосередження сил оборони і безпеки України, що матиме наслідком руйнування об'єктів інфраструктури, а також гибель людей.
Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.10.2025, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, здійснив збір інформації про розташування за координатами ( зазначених у клопотанні) та на прилеглій ділянці місцевості особового складу, оборонних споруд Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства.
Після чого, 12.10.2025 у період з 10:26 по 12:34, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram» з ім?ям користувача « ОСОБА_8 », зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у особистому листуванні з представником іноземної держави - країни-агресора рф, який використовує обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram» з ім?ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , здійснив передачу зібраних ним вищевказаних відомостей щодо розташування особового складу, оборонних споруд Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства.
Відомості передані ОСОБА_5 , представнику іноземної держави - країни-агресора щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України дозволить проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройної агресії російської федерації, здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України.
Передача вказаної інформації у розпорядження держави-агресора російської федерації завдає шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Разом з тим, не пізніше жовтня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Харкова, у мережі інтернет через додаток «Telegram» встановив контакт з невстановленою слідством особою, яка використовує акаунт у додатку «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 » та ідентифікатором користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та під час особистого спілкування запропонував ОСОБА_5 виготовити саморобний вибуховий пристрій та, за вказівкою вищевказаної особи, закласти на об'єкт газової інфраструктури у Харківському регіоні для вчинення вибуху, на що ОСОБА_5 надав добровільну згоду.
Після цього, у ОСОБА_5 , який був обізнаним про введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану та усвідомлював, що вчинення будь-яких вибухів порушить громадську безпеку та матиме наслідком залякування населення, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці виник кримінальний протиправний намір, направлений на участь у вчиненні терористичного акту шляхом виготовлення засобів та знарядь вибуху з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Таким чином, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує акаунт у додатку «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 » та ідентифікатором користувача « ОСОБА_11 », визначив ОСОБА_5 роль виконавця у вчиненні терористичного акту, діяльність якого полягала у виготовленні саморобного вибухового пристрою шляхом незаконного виготовлення вибухової речовини, придбання та з'єднання усіх складових, що може бути застосовані для здійснення терористичного акту, тобто діяння у формі вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, а також залишення зазначеного саморобного вибухового пристрою на об'єкті газової інфраструктури у Харківському регіоні.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , не пізніше 16.10.2025 у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою з особою, яка використовує акаунт у додатку «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 » та ідентифікатором користувача « ОСОБА_11 », усвідомлюючи свої дії та їх наслідки, а також те що виготовлений пристрій буде використаний для здійснення саме терористичного акту, за допомогою підручних інструментів та власних навичок, а також дотримуючись інструкцій отриманих від вищевказаної невстановленої особи незаконно виготовив саморобний вибуховий пристрій.
Однак, 16.10.2025, з незалежних від ОСОБА_5 обставин його протиправна діяльність була припинена працівниками правоохоронного органу внаслідок проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено саморобний вибуховий пристрій.
Відповідно до довідки ВТС ГУНП в Харківській області виявлений за місцем проживання ОСОБА_5 , вилучений пристрій - є саморобним вибуховим пристроєм, який відноситься до категорії надзвичайно небезпечно.
17.10.2025 об 00 год. 16 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України.
17.10.2025 о 11:15 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України.
20.11.2025 о 15:45 ОСОБА_5 повідомлено про нову та раніше змінену підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч.1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України
17.10.2025 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова за клопотанням слідчого СВ УСБУ в Харківській області, погодженим з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 15.12.2025, без права внесення застави.
Заступником керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні №22025220000000922 від 11.09.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч.2 ст.111 КК України, продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.01.2026 включно, оскільки необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального, а саме:
-отримати висновок експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатом проведення судової експертизи матеріалів звукозаписів;
-отримати висновок експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатом проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 5.1 - «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу»;
-провести тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
-провести тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;
-розсекретити документи, які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій у даному кримінальному провадженні (клопотання, доручення, ухвали суду);
-виконати інші процесуальні та слідчі дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою, у зв'язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м'який може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження.
На сьогоднішній день ризики передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, спотворити речі та технічні носії; вчинити іншекримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв'язку з викладеним, сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з підстав, у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував по причині його необґрунтованості, на думку сторони захисту, а також необґрунтованості повідомленої підозри та заявлених стороною обвинувачення ризиків. Відтак просив визначити його підзахисному більш м'який запобіжний захід, наприклад такий як домашній арешт.
Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту підтримав повністю.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000922 від 11.09.2025, у якому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 111 КК України.
17.10.2025 об 00:16 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України.
17.10.2025 о 11:15 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України.
20.11.2025 о 15:45 ОСОБА_5 повідомлено про нову та раніше змінену підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч.1 ст. 14, ч. 2 ст.258 КК України
17.10.2025 слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова за клопотанням слідчого СВ УСБУ в Харківській області, погодженим з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 15.12.2025, без права внесення застави.
Заступником керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні №22025220000000922 від 11.09.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч.2 ст.111 КК України, продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.01.2026 включно.
З матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею не встановлено доказів, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків встановлених під час обрання запобіжного заходу до ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також які обумовлені тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно норми ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони в сукупності з нормою кримінально-процесуального закону, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою виконання його завдань та застосування до особи належної правової процедури, виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у спосіб продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно особи підозрюваного у межах строку досудового розслідування, до 17.01.2026, без визначеного розміру застави.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» (заява № 29761/02) від 10.06.2008, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява №33977/96) від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, не спростованість їх на даний час стороною захисту, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, оскільки надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до норми ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинені в умовах воєнного стану, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.01.2026 включно, без визначеного розміру застави.
Строк дії ухвали - до 17.01.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11.12.2025 о 10.35.
Слідчий суддя ОСОБА_1