Справа № 643/21840/25
Провадження № 1-кс/643/6953/25
11 грудня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у кримінальному провадженні №42014220000000377 від 25.07.2014,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова із вказаною скаргою, в обґрунтування якої вказав, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №42014220000000377 від 25.07.2014 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.373 КК України. В даному кримінальному провадженні він має статус потерпілого. 25.11.2025 засобами електронної пошти він звернувся до слідчого ОСОБА_4 із клопотанням про виконання процесуальної дії - надсилання копії постанови про закриття кримінального провадження №42014220000000377 від 25.07.2014. Станом на дату подання даної скарги він не отримав копії постанови про закриття вказаного кримінального провадження, а також не отримав копію постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання, у зв'язку з чим, вимушений оскаржувати бездіяльність слідчого слідчому судді.
В судове засідання заявник не з'явився, до його початку надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до його початку надав заяву, в якій просив слухання скарги проводити за його відсутності, скаргу залишити без розгляду, оскільки за результатами проведення всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування 16.08.2025 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у кримінальному провадженні №42014220000000377 від 25.07.2014 прийнято рішення про закриття.
Перевіривши матеріали скарги та дослідивши заяву слідчого, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Формами закінчення досудового розслідування, виходячи з положень ст.283 КПК України є постанова про закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Одночасно згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України: «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження».
Із заяви слідчого вбачається, що постановою слідчого від 16.08.2025 кримінальне провадження № 42014220000000377 від 25.07.2014 закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Із викладеного вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014220000000377 від 25.07.2014 закінчено, а слідчий суддя може розглядати клопотання сторони кримінального провадження лише під час досудового розслідування, тому скарга на бездіяльність слідчого щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, у кримінальному провадженні №42014220000000377 від 25.07.2014 не підлягає розгляду у визначеному вказаними нормами закону порядку.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Отже, оскільки, по даному кримінальному провадженню досудове розслідування закінчено, слідчий суддя позбавлений можливості розглядати подану скаргу, тому в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.214, 283, 307, 309 КПК України слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у кримінальному провадженні №42014220000000377 від 25.07.2014 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1