Справа № 630/1235/25
Провадження № 2/630/525/25
11 грудня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожичий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач системою «електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що 12.01.2024 р. уклав із відповідачем кредитний договір № 12.01.2024-100000070, за яким відповідачу видано кредит у сумі 10 000 грн. Відповідач неналежним чином виконував обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 22168 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 р. було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 03.11.2025 року задоволено клопотання про витребування з АТ «Універсал Банк» доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів на банківський рахунок.
Представник позивача, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу. Конверт повернувся з поштовою відміткою «адресат відсутній».
Таким чином, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, наступні факти та відповідні їм правовідносини.
12 січня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали в електронній формі кредитний договір шляхом підписання позичальником на сайті кредитодавця за допомогою одноразового ідентифікатора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.01.2024-100000070. У даній відповіді позичальника погоджено, що кредит у розмірі 10000,00 грн надається на картку позичальника 5375-41ХХ-ХХХХ-5810 строком на 140 дні із датою повернення 30.05.2024 із процентною ставкою 1% за один день користування кредитом. Пунктом 9 відповіді позичальника вказано комісію, пов'язану із наданням кредиту (економічна сутність - плата за надання кредиту) 15% від суми кредиту у розмірі 1500 грн. У пункті 14 сторони погодили неустойку у 100,00 грн за кожен день прострочення кожного окремого зобов'язання. Пунктом 15 сторони визначили розмір процентів за ст..625 ЦК України у 365% річних від простроченої суми.
Згідно до відповіді АТ «Універсал банк», наданої на ухвалу суду про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_1 , на яку 12.01.2024 зараховано 10000 грн.
Згідно до розрахунку заборгованості позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 22168 грн, що складається з: основного боргу 88000 грн; за процентами 11868 грн за період з 12.01.2024 по 30.05.2024; комісії за надання кредиту 1500 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 12.01.2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали вказаний у позові кредитний договір.
Отримані судом від АТ «Універсал Банк» відомості про належність відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 , а також зарахування на цей рахунок кредитних коштів підтверджують, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на належний відповідачу банківський рахунок кредитні кошти 10000,00 грн. Згідно відомостей бухгалтерського обліку, відповідач повернув 1200 грн тіла кредиту.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобовязання за кредитним договором та не повернув у повному обсязі усі погоджені дговором грошові кошти.
Суд не може погодитися із наведеним позивачем розрахунком заборгованості у звязку із наступним.
Що стосується стягнення з відповідача комісії (за пунктом 9 відповіді позичальника про прийняття акцепту та заявки кредитного договору) у розмірі 1500 грн у якості плати за видачу кредиту, суд зазначає наступне.
За правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.
У даному випадку, у якості винагороди за надання кредиту, сторони погодили проценти у пункті 6 договору, що відповідає положенням ч. 1 ст. 536 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Законом встановлено можливість погодження комісії кредитодавця, за послуги, пов'язані з наданням кредиту, а не за саме надання кредиту або позики. Винагородою за надання кредиту законодавством України являються проценти.
У кредитному договорі № 12.01.2024-100000070 не зазначено, за які, пов'язані із наданням кредиту послуги, встановлена комісія у п. 9 договору. Окрім того, у пункті 9 заявки кредитного договору вказано у дужках, що економічною сутністю цієї комісії є плата за надання кредиту. Проте за своєю природою комісія не може бути винагородою (платою) за надання кредиту.
Тому, нарахована позивачем комісія 1500 грн не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, як послуга, належним чином не обґрунтована та не доведена, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав у повному обсязі свого обов'язку по своєчасному та повному поверненню тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20668,00 грн, що складається із 8800 грн тіла кредиту, 11868 грн відсотків.
У зв'язку із викладеним позов підлягає частковому задоволенню у сумі 20668,00грн.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням з позовом до суду у наступних розмірах.
Сума задоволених вимог 20668,00 грн складає 93,23% від 22168,00 грн заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 2422,40 грн.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 93,23% судових витрат сплаченого зі сплати судового збору, тобто 2 258,71 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
вирішив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожичий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожичий центр» (ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А), заборгованість за кредитним договором у розмірі 20668 (двадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожичий центр» (ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 71 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спожичий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А,
відповідач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков