Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/716/2025 Справа № 641/5034/25
11 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12025220000000543 від 17.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,-
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 12025220000000543 від 17.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій, в обґрунтування клопотання посилався на те що, ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 12.11.2025 року, обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.01.2026року. На даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, підстави застосувати більш м'який запобіжний захід відсутні, зокрема вказав, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, враховуючи, що строк дії ували спливає, вивчивши особу обвинуваченої, спосіб її життя та соціальні зв'язки, прокурор вважав за необхідне продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник -адвокат ОСОБА_4 проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій, не заперечували.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З огляду на вищенаведене, суд враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суду не надано, а також враховуючи що обвинувачена не має місця реєстрації у місті Харкові, тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів .
Керуючись ст. ст. 177, 199,376, 392 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.149 КК України, строком на 60 днів, тобто до 08 лютого 2026 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1