Справа№ 953/11886/25
н/п 3/953/3078/25
"11" грудня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31 жовтня 2025 року о 04 годині 50 хвилин в м. Харкові, Майдан Конституції, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом scoda fabia, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки поштовим відправленням.
Положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 498904 від 31.10.2025, в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп'яніння; долученими до протоколу відеозаписами; рапортом поліцейського від 31.10.2025.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п. 2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п. 3 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та акту огляду вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Так, з досліджених відеозаписів вбачається: рух транспортного засобу scoda fabia, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , після зупинки якого з місця водія виглянув ОСОБА_1 , відчинивши водійські двері автомобіля (відеозапис «Білолюбський»). Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, обґрунтовуючи це тим, що щойно проходив зазначений огляд, працівником поліції роз'яснено щодо порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху та про складання протоколу за ст. 130 КУпАП (проміжок часу: 00:00:00 - 00:06:30 відеозапису «export-uu0hs.mp4»); водію роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (проміжок часу: 00:11:45 - 00:12:05 відеозапису «export-uu0hs.mp4»).
Щодо тверджень водія про згоду пройти огляд, то суд розцінює поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки працівниками поліції були створені всі умови для такого огляду, реалізація якого залежала виключно від волевиявлення ОСОБА_1 .
З дослідженого відеозапису «export-uu0hs.mp4» вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 обумовлена забороною руху під час комендантської години, що узгоджується з відомостями рапорту працівника поліції від 31 жовтня 2025 року.
Отже, зупинка транспортного засобу працівниками поліції здійснена на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліції», тобто якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому на нього необхідно накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, який є умисним і грубим порушенням ПДР України.
Згідно ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Водночас, у цій справі ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності будь-яких доказів, що вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення було здійснено при виконанні службових обов'язків або у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, або виконував обов'язки військової служби. Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.