Справа № 953/5726/25
н/п 3/953/1873/25
12 серпня 2025 рокум. Харків
суддя Київського районного суду міста Харкова Глос М. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
09. 06.2025 року о 18 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 скоїв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - вчинив сварку, у ході якої кричав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, кидався у бійку.
У судове засідання ОСОБА_1 викликався в установленому законом порядку з завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Однак до суду правопорушник не з'явився і про причини свого неприбуття не повідомив. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про визнання своєї винуватості, у якій він просить розглядати справу за його відсутності.
За таких обставин неприбуття до суду правопорушника, участь якого у судовому засіданні не є обов'язковою, з огляду на вимоги статей 268, 277-2, 279 КУпАП не перешкоджає розгляду судом справи.
За результатами дослідження й оцінки поданих органом поліції письмових доказів суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення і правильність юридичної кваліфікації його дій з огляду на таке.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Домашнє насильство як один із різновидів насильства відрізняється від інших його форм тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки та пов'язані між собою.
За визначенням, закріпленим у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (надалі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство становлять діяння (дії або бездіяльність), зокрема, фізичного або психологічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство згідно з п. 14 зазначеної вище частини статті є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, утворюють, зокрема, вчинення домашнього насильства, тобто будь-яких умисних діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_4 задокументовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 09 червня 2025 року серії ВАД № 696907 (а. с. 1).
Відповідно до досліджених судом письмових пояснень і заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення 09.06.2025 року ОСОБА_1 вчинив сварку з потерпілою у присутності дитини, ображав її, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а. с.2-3).
Ці ж обставини підтвердив у своїх поясненнях і ОСОБА_1 , зазначивши, що під час сварки дійсно виражався на адресу дружини нецензурною лайкою, стосунки з потерпілою напружені. Визнав свою провину у повному обсязі і висловив жаль з приводу скоєного (а. с. 4).
Відносно ОСОБА_1 09.06.2025 року був винесений термінований заборонний припис строком на 5 діб, з 09.06.2025 року з 19 год. 00 хв. по 14.06.2025 року з 19 год. 00 хв.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності і взаємозв'язку суд беззаперечно встановив факт сварки ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_2 , що була вчинена за місцем їх спільного проживання і супроводжувалася словесними образами, погрозами, висловлюваннями нецензурною лайкою, а також застосуванням фізичної сили. Ці дії, з огляду на обстановку і обставини їх вчинення, вочевидь викликали у ОСОБА_2 відчуття емоційної невпевненості і завдали шкоди її здоров'ю. Отже, відповідна поведінка ОСОБА_1 становила домашнє психологічне насильство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII.
Факт вчинення зазначених вище дій батьком щодо матері у присутності малолітньої ОСОБА_3 був для неї психотравмувальним чинником і становив психологічне насильство не лише стосовно дружини ОСОБА_2 , і щодо дитини.
За таких обставин дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства фізичного і психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , а також домашнього насильства психологічного характеру стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність даних, які б підсилювали тяж кість скоєного у межах даної правової кваліфікації, і дані про особу правопорушника, котрий має середню освіту, тимчасово не працевлаштований, не має адміністративних стягнень, не погашених у встановленому законом порядку, проте фактично раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП також за вчинення домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 (постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 року у справі № 646/3771/24).
Оскільки наведений у ст. 34 КУпАП перелік обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, не є вичерпним, суд враховує як таку повне визнання ОСОБА_1 своєї провини.
Передбачених ст. 35 цього Кодексу обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, за результатами судового розгляду не встановлено.
Оцінивши зазначені обставини у своїй сукупності, з огляду на відсутність обставин, які б підсилювали тяжкість скоєного у межах даної правової кваліфікації та обтяжували покарання, а також відсутність у ОСОБА_1 адміністративних стягнень, не погашених у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе застосувати щодо нього найбільш м'яке стягнення у виді штрафу у середніх межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі ст. 173-2 ч.2, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, з ОСОБА_1 підлягатиме стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн і витрати на облік цього правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос