Справа № 953/13085/25
н/п 2/953/5292/25
"11" грудня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савченко О.О. на підставі Ордера серія АХ №1305761 від 20.11.2025, звернулась до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб з останнім.
Дослідивши позовну заяву, вважаю, що її необхідно залишити без руху з таких підстав.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Ураховуючи вказане вище, на виконання вимог ст. 175 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві: відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти - відповідача.
Згідно п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Тобто обов'язок зазначити місце проживання (перебування) відповідача покладено саме на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Зі змісту позову вбачається, що останнім відомим позивачу місцем перебування відповідача є АДРЕСА_1 . Місце проживання або перебування відповідача на даний час позивачці невідоме.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином, частиною другою статті 28 ЦПК України передбачено альтернативну підсудність щодо позовних вимог про розірвання шлюбу за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У поданому позові позивачем зазначено, що вона зареєстрована на території Київського району м. Харкова та від шлюбу подружжя не мають спільних дітей. Наявність інших обставин, визначених у частині другій статті 28 ЦПК України, які передбачають можливість застосування альтернативної територіальної підсудності у справі про розірвання шлюбу позивачем не зазначено.
За ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Разом з цим, жодних даних, які б підтверджували місцезнаходження майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійне його заняття (роботи) в позові не зазначено та до позовної заяви не надано.
Так, згідно інформації з реєстру територіальної громади м. Харкова від 09.12.2025 за вказаною позивачем у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрованим не значиться. Крім того, у вказаному реєстрі не міститься даних щодо місця реєстрації відповідача за будь-якою іншою адресою.
За параметрами відповідача, зазначеними у позові, відомості щодо адреси місця реєстрації останнього в Єдиному державному демографічному реєстрі не містяться, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2106964 від 09.12.2025.
Згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу №2106937 від 09.12.2025, відомості про реєстрацію особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити належну адресу місця проживання чи перебування відповідача, або надати докази місцезнаходження майна відповідача, реєстрації місця проживання або перебування чи постійного заняття (роботи) останнього у будь-який час на території Київського району м. Харкова, оскільки відсутність такої інформації унеможливлює визначення підсудності даної справи та в подальшому унеможливить належне повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Ця норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Згідно із п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
Разом з тим, в позовній заяві позивач вказує, що в шлюбі з відповідачем дітей немає. При цьому, у позовній заяві не викладено жодних обставин, які свідчать про те, що між сторонами виник спір щодо розірвання шлюбу, зокрема, не вказується, чи позивач звертався до відповідача із вимогою подати заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу, чи було ним відмовлено в цьому, та що зумовило звернення до суду з цього приводу. Оскільки, у разі відсутності у шлюбі неповнолітніх дітей та відсутності спору про розірвання шлюбу, шлюб підлягає розірванню в органах реєстрації актів цивільного стану.
Для усунення недоліків позивачу необхідно зазначити які саме підстави перешкоджають розірванню шлюбу з відповідачем в органах РАЦС.
Згідно ч.7 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Тобто, позивач, звертаючись до суду із заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу між сторонами, однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.
Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно надати до суду оригінал свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, до позовної заяви, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 рік складає 3028,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки заявником подано заяву через систему «Електронний суд» заявнику необхідно сплатити суму судового збору за подання позову в розмірі 968 грн. 96 коп. (1211,20 грн. х0,8=968,96 грн.) на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA578999980313161206000020654, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу ;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за заявою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати квитанцію.
У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Савченко О.О., відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача; докази місцезнаходження майна відповідача, реєстрації місця проживання або перебування чи постійного заняття (роботи) останнього у будь-який час на території Київського району м. Харкова; ззаначення обставин, які свідчать про те, що між сторонами виник спір щодо розірвання шлюбу; оригінал свідоцтва про шлюб та оригінал квитанції про сплату судового збору.
У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя С.А.Колесник