Справа № 953/9961/21
н/п 2/953/149/25
"09" грудня 2025 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,
за участі представника третьої особи - адвоката Марцонь Д.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 953/9961/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Куксіна Станіслава Юрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання реєстрації права власності недійсним, -
В провадженні Київського районного суджу м.Харкова перебуває цивільна справа № 953/9961/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Куксіна Станіслава Юрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання реєстрації права власності недійсним.
24.04.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колісниченка А.С. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на перебування позивача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.05.2024 провадження у справі зупинено до припинення перебування позивача ОСОБА_1 у Збройних Силах України (а.с.92-93 т.2).
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.11.2025 відновленопровадження у справі (а.с.103 т.2).
12.11.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колісниченка А.С. про зупинення провадження у справі.
На обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, отримав поранення під час захисту держави від збройної агресії. Внаслідок бойових дій ОСОБА_1 зазнав тяжких травм, які потребують спеціалізованого лікування, неможливого для проведення в повному обсязі в Україні. Станом на цей час ОСОБА_1 після відновлення після поранення повернувся на військову службу та продовжує виконання завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації у складі військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у складі Збройних Сил України / інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
В судове засідання позивач чи його представник не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача АТ «Сенс Банк» Кравцова С.М., у судове засідання не з'явилася, 04.12.2025 подала заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на хворобу. При цьому, цей же представник 27.11.2025 подала до суду заяву, у якій просила провести судове засідання у справі за її відсутності. Вказала, що проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі заперечує, з тих підстав, що воно заявлено повторно і у позивача є представник, який має можливість приймати участь у судових засіданнях, та при наявності представника, в особі адвоката, повноваження якого підтверджені належним чином, право позивача буде захищено належним чином.
Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України, викладену представником відповідача позицію щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд вважав можливим проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
Представник відповідача ПНХРНО ОСОБА_2 - адвокат Марцонь Д.Г. у підготовчому засіданні проти зупинення провадження у справі заперечував, вважав, що підстави для зупинення провадження відсутні, оскільки у справі може брати участь представник позивача. Також зазначив, що матеріали клопотання не містять волевиявлення саме позивача на зупинення розгляду справи. Крім того, зазначив, що долучена до клопотання довідка є ксерокопією та належним чином не засвідчена.
Суд, вислухавши думку представника відповідача, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався, востаннє - до 13.05.2024.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025, що ОСОБА_1 дійсно є військовослужбовцем і перебуває у складі Збройних Сил України / інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та станом на цей час проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у складі Збройних Сил України / інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан (а.с.128 т.2).
Суд відхиляє заперечення представника позивача щодо зупинення провадження у справі.
Суд враховує висновки висловлені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22, в якій зазначено, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі за участю військовослужбовців. Зокрема, зазначено, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що: Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (а також аналогічних норм ГПК і КАС) не потрібно додаткових підтверджень цього факту.
Щодо посилання представника відповідача ПНХРНО ОСОБА_2 - адвоката Марцонь Д.Г. на відсутність волевиявлення позивача на зупинення розгляду справи, та на те, що довідка командира військової частини НОМЕР_1 належним чином не засвідчена, суд зазначає наступне.
У частині восьмій статті 43 ЦПК України зазначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до частин першої, четвертої, абзаців 2, 3 частини восьмої статті 14 ЦПК Україниу судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються (абзац 1 пункту 27 вказаного Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Поряд з цим, за визначеннями, наведеними у Інструкції користувача Електронного суду, паперовий документ - документ, інформація в якому зафіксована на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа, який засвідчений особистим підписом автора; електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
З матеріалів клопотання, направлених суду представником позивача - адвокатом Колісниченко А. з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, вбачається, що представник позивача у підсистемі «Електронний суд» сформував клопотання, до якого долучені його повноваження, посвідчення, довідки, в тому числі довідку № 198 від 30.10.2025, виписки із медичних карток ОСОБА_1 , консультаційні висновки спеціалістів, що засвідчені кваліфікованим електронним підписом представника позивача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до припинення перебування позивача ОСОБА_1 у Збройних Силах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, позивач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,-
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Куксіна Станіслава Юрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання реєстрації права власності недійсним зупинити на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування позивачки ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений та підписаний без проголошення 11.12.2025.
Суддя Колесник С.А.