Справа № 638/24452/25
Провадження № 2/638/9665/25
10 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Семіряд І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не сплачено судовий збір.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ЗУ «Про Державний бюджет на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, судовий збір повинен бути сплачено у розмірі 1211,20 грн (3028 грн*0,4).
Судовий збір сплачується на наступні реквізити:Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 , Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA338999980313191206000020653 , Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації .
Окрім того, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Ст. 497 ЦПК України зазначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Вимогами ст.63 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. Відповідно до ч.1 ст.60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до ст.75 ЗУ «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
За правилами ч.1 ст.76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується). Такої угоди для визначення підсудності до матеріалів позову не надано.
У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
Згідно з ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що неповнолітніх дітей у позивача та відповідача немає.
При наявності певних обставин, позов про розірвання шлюбу може бути подано за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача (ч.2ст. 28 ЦПК України).
Ними можуть бути: наявність на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей (підтверджується свідоцтвом про народження, довідкою про склад сім'ї, довідкою про зареєстрованих осіб, наявністю рішення про стягнення аліментів, актом тощо); стан здоров'я позивача (підтверджується довідкою МСЕК, листком непрацездатності, лікарським висновком тощо); інші поважні причини, через які неможливо виїхати до місця проживання відповідача (підтверджується довідкою про доходи при неможливості оплатити вартість проїзду та проживання; довідкою з місця роботи про неможливість надання відпустки; документом, що підтверджує здійснення догляду за інвалідом, який самостійно не може забезпечити себе; рішенням про визнання опікуном, піклувальником; рішенням про надання доступу до державної таємниці; вироком суду щодо позивача, у зв'язку із яким виїхати до іншої країни неможливо, тощо).
Крім того, відповідно до ч.10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованиммісцем його проживання чи перебування в Україні.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях175і177ЦПК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачкою не зазначені підстави з яких вона звернулася саме до Шевченківського районного суду м. Харкова.
Окрім того, положеннями ЦПК України передбачено необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, а також надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.
Тобто, у даному випадку виникає необхідність вручення документів по справі відповідачу на території Ліванської Республіки у рамках реалізації міжнародної співпраці.
Відповідно до ч. 2. ст. 498 ЦПК України, доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Аналогічна норма передбачена ст. 80 ЗУ «Про міжнародне приватне право», де зазначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Згідно ч. 3 ст. 499 ЦПК України, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
На теперішній час Договір між Україною та Ліванською Республікою про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах перебуває на розгляді сторін та на даний час не є укладеним та відповідно не є ратифікованим Верховною Радою України.
Враховуючи те, що підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися з застосуванням положень ст.ст. 498, 499 ЦПК України у разі відкриття провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду судом буде направлятися до компетентного органу Ліванської Республіки за місцем постійного проживання відповідача доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.
У такому разі у розумінні вимог ст. 177 ЦПК України саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
Проте, подана позовна заява з додатками для відповідача викладена лише українською мовою, що унеможливлює виконання умов ст. 499 ЦПК України забезпечити процесуальні гарантії відповідача та проведення належного розгляду справи.
Суд вважає дані недоліки суттєвими та такими, що унеможливлюють забезпечення судом прав відповідача.
Оскільки відповідач є громадянином Ліванської Республіки, згідно даних позовної заяви постійно проживає на території вказаної держави, то позивачу слід надати належним чином засвідченої переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у сплаті судового збору, зазначені підстав, з яких позивач звернулася саме до Шевченківського районного суду м. Харкова та наданні нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви з додатками на офіційну мову Ліванської Республіки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України , суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД