Справа № 383/912/25
Номер провадження 2/383/484/25
02 грудня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, цивільну справу № 383/912/25 за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених та уточнених позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 , яка у власності мала земельну ділянку площею 0,2068 га, кадастровий номер 3520887800:51:003:0013 з розташованим на ній житловим будинком з господарського-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.03.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздової О.П., зареєстрованого в реєстрі за №707, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.12.2021 року, реєстраційний номер 2538298335040. Вказує, що за життя його мати ОСОБА_3 заповіту не складала. Після її смерті він вчасно 19.11.2024 року звернувся із заявою про прийняття спадщини до старости Чарівненського старостинського округу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Проте, після спливу шемти місяців він звернувся до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з недотриманням ним вимоги ст.1270 ЦК України та пропуском шестимісячного строку на звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Також зазначає, що окрім нього спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 є його неповнорідна сестра по матері ОСОБА_2 , яка не прийняла спадщину. Вважає, причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.07.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.10.2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві додаючи, що подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері з дотриманням строку, визначеного сти.1270 ЦК України до органу місцевого самоврядування проте, посадова особа, яка прийняла цю заяву та посвідчила його підпис, не виконала всіх необхідних дій та не завела спадкову справу, а після закінчення шестимісячного строкук для прийняття спадщини порадила йому звернутися до нотаріальної контори, що він і зробив, проте там йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадшину за законом, з підстав пропуску відповідного строку для прийняття спадщини, який є незначним, тому просить визнати цю причину поважною та визначити йому додатковий строк в один місяць для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ..
Представник відповідача Кетрисанівської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, при цьому, він не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.23). Відзив на позовну заяву не подав.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду заяв чи клопотань не надійшло.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази та оцінивши їх у відповідності до ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №95, виданим 01.11.2024 р. Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.5).
Згідно довідки, виданої Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області від 19.08.2025 року №289 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 23.06.1953 року по день смерті. На час смерті була зареєстрована та постійно проживала одиноко (а.с.35).
Відповідно до змісту статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ч.1 ст.1261 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Судом також встановлено, що до складу спадщини померлої увійшов житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. від 29.03.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №707, що також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №13874415 від 29.03.2008 року (а.с.6-7) та земельна ділянка площею 0,2068 га, кадастровий номер 3520887800:51:003:0013 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯИ №830928 виданий 18.12.2009 року Чарівненською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2021 року №291186831 (а.с.8).
Родинні зв'язки між позивачем та померлою ОСОБА_3 , яка доводиться позивачу матір'ю, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Виконкомом Тарасівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 09.02.1960 року (а.с.9).
Судом також встановлено, що 19 листопада 2024 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до Кетрисанівської сільської Кропивницького району Кіровоградської області, де його заяву прийняв староста с. Чарівненського старостинського округу Кетримсанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Семенів М.М., засвідчивши справжність підпису позивача ОСОБА_1 та зареєструвавши в реєстрі заяву за №19.
З матеріалів спадкової справи № 90/2025, яка заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 14 липня 2025 року звернулася до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, яка зареєстрована в реєстрі за №261 (а.с.47 зворот, а.с. 48), проте постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 17.07.2025 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 відмовлено, оскільки нього у шестимісячний строк не вчинено дій, передбачених ст.ст.1268-1271 ЦК України (а.с.60 зворот -61).
Також зі змісту документів, що містяться у спадковій справі № 90/2025, вбачається, що крім позивача у померлої є донька ОСОБА_2 , але заяви про прийняття спадщини чи про видачу свідоцтва про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріуса вона не подавала.
Тобто судом встановлено, що інших спадкоємців, окрім позивача, які б звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 немає.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до змісту ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 494/498/16-ц зроблено висновок, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов'язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №750/262/20 від 11.11.2020 року.
Також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому строк для прийняття спадщини після смерті останньої закінчився 29.04.2025 року.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 з поважної причини, оскільки 19.11.2024 року він з заявою про прийняття спадщини звернувсядо старости Чарівненськогостаростинського округу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка зареєстрована в реєстрі за №19, тому вважав, що він звернувся вчасно і вважав, що всі належні дії, спрямовані на прийняття спадщини ним виконані. Також, у зв'язку з юридичною необізнаністю, він не пересівдчився у відкритті спадкової справи за його заявою до Кетрисанівської сільської ради та повірив на слово старості села, що надалі спадщину зможе оформити у будь який час, тому коли дізнався від останнього, що ним не заведено спадкової справи за його заявою й потрібно повторно звернутися до нотаріуса, він так і вчинив. проте останній відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 з підстав пропуску відповідного строку для прийняття спадщини.
Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні також оригіналом заяви позивача від 19.11.2024 року про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_3 , на якій староста Чарівненського старостинського округу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Семенів М.М. засвідчив підпис ОСОБА_1 та зареєстрував заяву в реєстрі №19 (а.с.34).
Відповідно достатті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах; 6) видають свідоцтва про право на спадщину; 7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі - Порядку), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за №1298/20036 з відповідними змінами п.2.1. нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.
Пунктом 1.2. Розділу IV Порядку, вбачається, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини посадова особа органу місцевого самоврядування з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідності вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до п. 2.1. Порядку спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 Цивільного кодексу України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.
Заявами, що свідчать про волевиявлення, є заява про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заява про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, заява на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заява другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заява про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Згідно п.2.8.- п.2.9. Порядку при встановленні факту одночасного відкриття декількох спадкових справ (наприклад, за місцем проживання спадкодавця і за місцезнаходженням спадкового майна) спадкові справи, відкриті з порушенням вимог статті 1221 Цивільного кодексу України, повинні бути передані за належністю нотаріусу, посадовій особі органу місцевого самоврядування, до компетенції яких входить ведення цієї спадкової справи.
У справах посадової особи органу місцевого самоврядування, яка передає спадкову справу за належністю, залишається на зберіганні копія спадкової справи з примірником супровідного листа та повідомленням оператора поштового зв'язку, а у разі передачі спадкової справи кур'єром - відмітка нотаріуса, посадової особи органу місцевого самоврядування про одержання спадкової справи у розносній книзі для місцевої кореспонденції.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що для подання заяви про прийняття спадщини не обов'язково їхати до нотаріальної контори, оскільки законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв'язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.
Аналогічний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 9 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 (провадження № 61-13720св20).
Судом встановлено, що позивач у повному обсязі дотримався вимог, визначених статтею 1270 Цивільного кодексу України, та в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини звернувся із заявою про прийняття спадщини до посадової особи органу місцевого самоврядування, яка відповідно до законодавства уповноважена на вчинення нотаріальних дій у сільських населених пунктах.
Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, зазначена посадова особа не завела спадкової справи та не вчинила передбачених законом дій щодо реєстрації поданої заяви в Спадковому реєстрі. Цю обставину підтверджують витяги зі Спадкового реєстру, які прямо свідчать про відсутність відкритої спадкової справи за зверненням позивача, попри своєчасне подання ним відповідної заяви.
Таким чином, негативні наслідки у вигляді формального пропуску строку для прийняття спадщини виникли не з вини позивача, а внаслідок неправомірної бездіяльності посадової особи, яка зобов'язана була у відповідності до 37 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі - Порядку), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за №1298/20036 прийняти заяву від підповідача та відкрити на її підставі спадкову справу до майна померлого, проте цього не зробила.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи PincovaandPinc v. CzechRepublic, Gashi v. Croatia, Trgo v. Croatia, KehayaandOthers v. Bulgaria), держава не може перекладати на особу негативні наслідки неправомірних дій чи бездіяльності своїх органів або посадових осіб, а ризик помилок чи недбалості державних структур повинен покладатися на саму державу, а не на добросовісного заявника.
У рішенні «Ґаші проти Хорватії» (2007) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив, що заявник не несе відповідальності за помилки чи бездіяльність державних органів, оскільки саме держава відповідає за забезпечення дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією. Цей принцип означає, що держава зобов'язана діяти належним чином і виправляти свої помилки, а не перекладати відповідальність за них на громадян.
Позивач також як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини посилався на свою юридичну необізнаність, та в подальшому не проконтролював хід розгляду його заяви, однак суд обґрунтовано зазначає, що сам по собі цей аргумент не може вважатися поважною причиною пропуску вказаного строку, установленого статтею 1270 ЦК України, оскільки незнання закону не звільняє особу від обов'язку його виконання.
Разом із тим, вирішальне значення у даній справі має те, що позивач все ж вчасно з дотриманням строку, визначеного ст.1270 ЦК України звернувся із заявою 19.11.2024 року про прийняття спадщини після смерті матері до посадової особи органу місцевого самоврядування, яка відповідно до чинного законодавства уповноважена на вчинення нотаріальних дій у сільській місцевості, однак його заява не була останнім врахована та не заведена на її підставі спадкова справа.
Отже, з огляду на те, що позивач вчинив усі необхідні та можливі дії для прийняття спадщини, а порушення строку його звернення до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. із повторною заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 було спричинене не його помилкою, а неправомірною бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування, суд доходить висновку, що вказані позивачем причини пропуску такого строку є поважними та позов підлягає задоволенню, а позивачеві має бути визначений додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 в один місяць, який рахувати з дня набрання законної сили рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який рахувати з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 04.03.1997року, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04365508, юридична адреса:вул. Шкільна 47, с.Кетрисанівка, Кропивницького району Кіровоградської області, п.і.27247.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 11.12.2025 року.
Суддя І.М. Адаменко