Справа № 349/1464/25
Провадження № 3/349/425/25
іменем України
10 грудня 2025 року м. Рогатин
Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Могила Р.Г., з участю захисника Романківа І.М., розглянув об'єднану справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, який не працює,
за ч.1 ст. 122-2, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( надалі - КУпАП),
ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Адміністративне правопорушення вчинено при таких обставинах.
27 жовтня 2025 року о 12 год 19 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Golf , реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Франка,22 в с. Помонята Івано-Франківського району Івано-Франківської області, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4, п. 8.9 б) Правил дорожнього руху ( надалі - ПДР).
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251718 від 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 27 жовтня 2025 року близько 12 год 28 хв по вул. Франка в с. Помонята він вчинив злісну непокору законним вимогам працівника поліції, а саме: під час затримання вчинив фізичний опір, намагався втекти, відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що рухався автомобілем в с. Помонята. Коли був неподалік свого домогосподарства побачив, що з бічної вулиці виїхав службовий автомобіль працівників поліції та почав рухатися позаду нього. Поліцейські за допомогою проблискових маячків та звукового сигнала вимагали від нього зупинитися. Їхню вимогу він не виконав, оскільки напередодні мав неприємний досвід спілкування з працівниками поліції та працівниками територіального центру комплектування. Коли він під'їхав біля домоволодіння в якому проживає, зупинив транспортний засіб та вийшов з метою відчинити ворота, працівники поліції його затримали. Жодного фізичного опору він їм не чинив, адже одразу після затримання на нього одягнули кайданки та в подальшому доставили у ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цих підстав вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не визнає.
Захисник Романків І.М. у судовому засіданні просив провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого йому правопорушення. Вважає, що оскільки водій ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, тому оформлення відносно нього додатково матеріалів справи за ст. 185 КУпАП, тобто за злісну непокору законній вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, є подвійною відповідальністю за одне адміністративне правопорушення. Окрім цього зауважив, що за фізичний опір працівнику поліції передбачена кримінальна відповідальність, а об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, утворює свідоме, уперте ігнорування вимог поліцейського без застосування фізичної сили чи інших активних дій з боку особи.
Заслухавши пояснення особи, яка звинувачується у вчиненні адміністративних правопорушеня, пояснення захисника та дослідивши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, доведена дослідженими в процесі судового розгляду доказами, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП наступає у випадку невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, доведена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №495520 від 27 жовтня 2025 року;
- рапортом інспектора служби реагування патрульної поліції ВП №4 (м. Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Галушки Т.В. від 27 жовтня листопада 2025 року;
- відеозаписом з відеореєстратора та з нагрудної камери працівника поліції.
Права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно вимог пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до пункту 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Відеофіксацією проведеною поліцейським, яка є теж одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, підтверджується факт невиконання водієм транспортного засобу марки Volkswagen Golf , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вимоги працівників поліції про зупинку автомобіля, що була подана поліцейськими за допомогою увімкнених проблискових маячків синього та червого кольору та увімкненого спеціального звукового сигналу.
Завданням Національної поліції згідно ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» є забезпечення публічної безпеки і порядку ; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби зокрема у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Отже наявні у матеріалах справи докази доводять, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, стан його здоров'я - наявний діагноз: комбінована вада АК без переваги помірного ступеня. Обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.
За таких обставин до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 122-2 КУпаП.
Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір.
Щодо закриття провадження в справі за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, то суд зазначає таке.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозицією ст.185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26 червня 1992 року (зі змінами) роз'яснено, що гідно зі ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
На відміну від злісної непокори, передбаченої ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинення опору полягає в активній фізичній протидії здійсненню працівником поліції, членом громадських формувань з охорони громадського порядку, військовослужбовцем обов'язку по охороні громадського порядку. Такі дії утворюють склад злочину.
Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника міліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При вирішенні справи про адміністративне правопорушення суд може виходити лише з обставин, зазначених в протоколі, зокрема у сформульованому в ньому обвинуваченні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251718 від 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 27 жовтня 2025 року близько 12 год 28 хв по вул. Франка в с. Помонята вчинив злісну непокору законним вимогам працівника поліції, а саме: під час затримання вчинив фізичний опір, намагався втекти, відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Фізичний опір працівнику поліції - це активна протидія законним вимогам поліцейського, коли особа чинить фізичний опір (виривається, тікає, застосовує силу) при спробі примусу.
Фізичний опір працівнику поліції підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 342 КК України.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251718 від 27 жовтня 2025 року не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , які б відповідали диспозиції ст. 185 КУпАП.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії", у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, в якому повинні бути відображені усі ознаки складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не містить опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а відсутність однієї з обов'язкових ознак складу правопорушення, в даному випадку об'єктивної сторони, вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно частини першої та другої ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
З урахуванням вищевикладеного приходжу до висновку щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 221, 247, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 гривень.
Штраф необхідно сплатити на рахунок UA148999980313070149000009001,отримувач - ГУК в Iв.-Франк.об/Iв.-Фран.о/21081300, код ЄДРПОУ - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., який сплатити на рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.Г. Могила