Справа № 346/6396/25
Провадження № 2-н/346/514/25
11 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, -
09 грудня 2025 року заявниця звернувся до суду із вказаною заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з відповідною заявою.
Відповідно до ч. 1ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як визначено ст.181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дитини - однієї третини, на трьох і більше дитини - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає у визначеному Законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що заявницею в обґрунтування вимог заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з дитиною та перебування дитини на її утриманні (довідка про місце проживання, акт обстеження житлових умов тощо).
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, встановлено, що заявницею при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини порушені вимоги ст. 163 ЦПК України.
Право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину має той з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина та знаходиться на її утриманні.
Оскільки обов'язковою умовою стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з ним чи з нею дитини, на утримання якої стягуються аліменти, заявниця фактично не довела, що вона є особою, якій належить право вимоги.
Доказів того, що неповнолітній ОСОБА_4 фактично проживає із заявницею, до суду не подано. Крім того, неможливо встановити, на чиєму утриманні з батьків фактично перебуває дитина.
Відповідно, право вимоги заявниці не є очевидним.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, суддя не вбачає факту виникнення у заявниці права вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.161,165, ст. ст.259-261 ЦПК України,ст. 183 Сімейного кодексу України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому законом, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Сольський В. В.