Справа № 206/4950/25
Провадження № 2/206/2718/25
(Заочне)
09.12.2025 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря с/з Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 04 червня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №156. Ще до укладання цього шлюбу позивач та відповідач перебували у шлюбі, який був зареєстрований 15 жовтня 2005 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області, актовий запис № 436. Від попереднього шлюбу з Відповідачем мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . При укладанні першого шлюбу позивач змінила дівоче прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Перший з Відповідачем шлюб було розірвано рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська 13 листопада 2020 року (справа № 206/3196/20, провадження 2/206/873/20), оскільки спільне життя з відповідачем не склалося, так як у них різні погляди на життя та несхожість характерів. Протягом спільного життя постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожен мав різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Вони втратили почуття взаємної любові один до одного, що є моральною основою шлюбу. Не проживають з Відповідачем перед розірванням шлюбу на протязі двох років, тобто з 2018 до 2020 року, шлюбних стосунків не підтримували, спільного господарства не вели, шлюб носив формальний характер. Спільне життя з Відповідачем не склалося через несумісність характерів та поглядів, кожен з них жив своїм життям, спільних інтересів не було. У період с 2020 по 2024 рік спілкувалися з Відповідачем тільки через дітей. Але потім відносини між Позивачем та Відповідачем трохи налагодились і вони вирішили дати їх сім'ї ще один шанс на існування. У зв?язку з чим вирішили укласти новий шлюб. Але, після початку сумісного проживання з Відповідачем, всі старі сімейні проблеми повернулись. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сім?ї, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім?ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ним та іншими членами сім?ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. У зв?язку з чим почуття любові та поваги один до одного були втрачені. На початку серпня 2025 року вони з Відповідачем припинили спільне проживання, подружніх відносин не підтримуємо, спільного бюджету не маємо. Майнового спору між ними немає, їх діти: повнолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання між ними шлюбу, будуть проживати з нею. Враховуючи викладене, просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 червня 2024 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 156. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 грн.20 коп.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву в якій просила розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності не надавав, відзив не надав. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.
Через неявку відповідача у судове засідання з невідомих причин, на підставі заяви позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав. Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 червня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №156 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище дружини після шлюбу ОСОБА_6 .
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .
Як зазначено в позові, спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, непорозуміннями на зазначеному підґрунті у зв'язку з чим вони проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. На думку позивача поновлення шлюбних відносин між нею та відповідачем неможливе.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частиною другою ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9,10,18,141,247,258,264,265,268,280-284,352-356 ЦПК України, ст. ст.24,105,110,112,114,115 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був зареєстрований 04 червня 2024 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис №156. Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмір 1211,20 грн.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суджу протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Поштаренко