справа № 492/1440/25
провадження № 2/492/1116/25
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 59085,66 грн., а також судових витрат. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 04 квітня 2023 року здійснено ідентифікацію клієнта - ОСОБА_1 та підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач 15 січня 2025 року підписав власноруч Паспорт кредиту та підписав кредитний договір б/н від 15 січня 2025 року про надання строкового кредиту у розмірі 50000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 %, а також Графік кредиту. Позивач повністю та у строки, передбачені вказаним кредитним договором виконав свої зобов'язання, однак відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 22 вересня 2025 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту, простроченими відсотками, яка склала загальну суму 59085,66 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки останній ухилився від добровільного погашення заборгованості по вказаному кредитному договору, що є порушенням прав позивача.
Представниця позивача у судове засідання не з'явилась, але до суду від неї надійшло клопотання, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
04 квітня 2023 року ОСОБА_1 (а. с. 33-35),відповідач у справі, підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а. с. 9-20).
Між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 43, 44-45, 46), позивачем у справі, та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, укладено кредитний договір № б/н від 15 січня 2025 (далі за текстом - Договір), згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 50000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 % на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 21-29).
Відповідач зобов'язався сплачувати Банку проценти за надання кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором. Повністю повернути Кредит у строк кінцевої дати повернення Кредиту відповідно до Графіку (пункти 3.2.2., 3.2.3. Договору).
Невід'ємною частиною вказаного Договору є Паспорт споживчого кредиту (а. с. 30-32).
15 січня 2025 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивачем у справі, був наданий ОСОБА_1 , відповідачу у справі, кредит у розмірі 50000,00 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, що підтверджується випискою за Договором за період з 15 січня 2025 року по 24 вересня 2025 року (а. с. 7).
В порушення умов зазначеного Договору ОСОБА_1 , відповідач у справі, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивачем у справі, виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 22 вересня 2025 року з урахуванням заборгованості за тілом кредиту, простроченими відсотками склала загальну суму 59085,66 грн. (а. с. 6).
Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом положень частини 1, частини 2 статті 207, пункту 2 частини 1 статті 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що сторони вказаного Договору досягли згоди з усіх істотних їх умов, тобто між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, що передбачені Договором.
Вказаним Договором передбачено порядок та умови отримання кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, а також інших платежів.
ОСОБА_1 , відповідач у справі, підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами у строки та порядку, встановленими вказаним договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредиту (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому кредитодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір кредити є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині 2 статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 580 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
Судом встановлено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивачем у справі, був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вказаним Договором, однак, ОСОБА_1 , відповідач у справі, всупереч вимог чинного законодавства та умов кредитного договору № б/н від 15 січня 2025 року належним чином свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконував та не здійснював повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Договором строки згідно Графіком. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 22 вересня 2025 року становить 59085,66 грн., у тому числі заборгованість: за тілом кредиту у сумі 50000,00 грн.; за нарахованими відсотками - 9085,66 грн. (а. с. 6).
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 , відповідач у справі, відзив на позов з відповідними доказами на спростування вимог позову, іншого розрахунку заборгованості суду не надав, подавши до суду заяву про визнання вимог позову, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що відповідач належним чином зобов'язання за Договором не виконував у зв'язку з чим відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивач у справі, має право вимагати дострокове повернення кредиту та сплати відсотків через неповернення чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 59085,66 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом, оскільки оплата судового збору підтверджена платіжною інструкцією № ZZ426B2EAH від 26 вересня 2025 року (а. с. 1).
Керуючись статтями 2, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 95, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001; код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 15 січня 2025 року у розмірі 59085 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001; код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.