Провадження № 1-кп/734/500/25 Справа № 734/5218/25
іменем України
11 грудня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судову справу - кримінальне провадження № 22024270000000083, відомості про яке 23 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Поліське Чернігівського району Чернігівської області, українки, громадянки України, заміжньої, із вищою освітою, головного спеціаліста з оборонної і мобілізаційної роботи, цивільного захисту та військового обліку Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, депутата Остерської міської ради 8-го скликання, зареєстрованої і жительки АДРЕСА_1 , не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України,
із участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисників-адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ,
22 травня 2025 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024270000000083, відомості про яке 23 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2025 року вказане кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
За ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2025 року кримінальне провадження № 22024270000000083, відомості про яке 23 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, призначене до судового розгляду.
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, - у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому групою осіб за попередньою змовою; ч. 2 ст. 358 КК України, - у підробленні з метою використання офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити; ч. 4 ст. 358 КК України, - у використанні завідомо підробленого документа; ч. 2 ст. 369-2 КК України, - в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 листопада 2025 року між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , укладена Угода про визнання винуватості на підставі правових норм ст.ст. 468-470 і 472 КПК України. Згідно з указаною угодою сторони кримінального провадження дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, та істотних для кримінального провадження обставин. Обвинувачена ОСОБА_3 визнала винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України. За вказаною угодою обвинуваченій ОСОБА_3 узгоджене покарання: за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, - перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України, - у виді штрафу в розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 102000.00 гривень; за ч. 2 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 3400.00 гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 850.00 гривень; за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді штрафу у розмірі 5500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 93500.00 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно узгоджене обвинуваченій ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 102000.00 гривень. У змісті вказаної угоди зазначено, що кримінальними правопорушеннями шкоди не завдано. Обвинувачена ОСОБА_3 добровільно, без примусу та тиску, беззастережно і в повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 і ч. 2 ст. 369-2 КК України, зобов'язалась: беззастережно та в повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України; здійснити благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 100000.00 гривень шляхом перерахування упродовж п'яти днів із дня затвердження угоди на реєстраційний рахунок UA458201720313281002302018611 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО): 820172); надавати викривальні показання в суді, аналогічні тим, які вона надавала у статусі підозрюваної під час досудового розслідування (протокол допиту підозрюваної від 21 квітня 2025 року), щодо відомих їй обставин про сприяння адміністратором бази даних Остерського коледжу ОСОБА_7 та виконуючим обов'язки директора Остерського коледжу ОСОБА_8 , фіктивному влаштуванню на навчання осіб призивного віку, а саме - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , із метою отримання ними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації без наявних на те правових підстав. В угоді викладені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання цієї угоди.
За ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2025 року виділені з кримінального провадження № 22024270000000083, відомості про яке 23 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, в окреме провадження кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав вимоги угоди про визнання винуватості. Обвинувачена ОСОБА_3 , захисники-адвокати ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вважають, що вказана угода підлягає затвердженню.
Обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що повністю розуміє свої права та обов'язки, характер обвинувачень у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, суть узгодженого покарання та інші заходи, що будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України. Обвинувачена ОСОБА_3 також пояснила, що вказана угода про визнання винуватості укладена між нею і прокурором добровільно, без застосування до неї будь-якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: 1)ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2)характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3)наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4)наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, суд вважає, що у затвердженні укладеної 28 листопада 2025 року між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , Угоди про визнання винуватості необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
В угоді про визнання винуватості визначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття.
У відповідності до п.п. 1 і 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.
Суспільство є окремим суб'єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. Основним Законом України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов'язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади. Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами владних повноважень (суб'єктами публічної адміністрації). Це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.
Інтереси суспільства - це загальні, життєво важливі потреби суспільства у безпеці, стабільності, порядку, захисті прав та благ усіх його членів від кримінальних посягань, що виступають як основа для кримінального закону і кримінального процесу, відрізняючись від інтересів окремої особи чи групи, і часто реалізуються державою для забезпечення загального добробуту. Інтереси суспільства - це фундаментальні засади, які визначають необхідність ефективного функціонування правоохоронної та судової систем для забезпечення безпеки, справедливості та дотримання прав кожного члена суспільства.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у вчиненні якого органами досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_3 , згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, в час збройної агресії російської федерації проти України є злочином із підвищеною суспільною небезпекою. Узгоджене сторонами кримінального провадження покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, із урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , не відповідає вимогам закону та інтересам суспільства, може викликати сумніви у невідворотності справедливого покарання, і як наслідок, - сприяти вчиненню кримінальних правопорушень, і тому правові підстави для затвердження такої Угоди про визнання винуватості відсутні.
Керуючись ст.ст. 468-476 КПК України, суд
у затвердженні Угоди про визнання винуватості, що укладена 28 листопада 2025 року між прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , - відмовити.
Судове провадження у кримінальному провадженні № 22024270000000083, відомості про яке 23 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 358 і ч. 4 ст. 358 КК України, здійснювати у загальному порядку.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя