Справа №676/5352/25
Номер провадження 2/676/2886/25
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)
11 грудня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
представник ОСОБА_1 адвокат Коробей Т.Д. 22.07.2025 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 23.06.2021 р. позивач зареєструвала шлюб з відповідаем. Дітей від шлюбу у подружжя не народилося. Спільне сімейне життя між подружжям не склалося. Станом на 2022 р. позивач разом із сином від попередніх стосунків переїхала на тимчасове проживання як внутрішньо переміщена особа до м.Кам'янець-Подільський, проживає в гуртожитку. Відповіда також отримав статус внутрішньо переміщеної особи та за повідомленням Слобідсько-Кульчієвецької селищної ради Кам'янець-Подільського району проживає в с.Кульчієвці. З моменту переїзду з зони бойвих дій в 2022 р. подружжя не проживає разом, спільного побуту не має, сімейний бюджет не ведеться. Сімейні стосунки між подружжяи припинилися через різні погляди на життя, несумісність характерів ще до переїзду. На даний час позивачка має намір укласти шлюб з батьком своєї дитини, що унеможливлюється через перебування у шлюбі з відповідачем. Добровільно розірвати шлюб через органи РАЦС відповідач відмовляється. Представник позивача просить суд шлюб між позивачем та відповідачем розірвати, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації як внутрішньо переміщена особа, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.Суд вважає за можливе розгляд справи провести без її участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі, оскільки, відносно цього не заперечив позивач в своїй заяві до суду.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Сторони зареєстрували шлюб 23.06.2021 року у Вугледарському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 68. Від шлюбу сторони спільних дітей не мають, розірвати шлюб через органи ДРАЦСу немає можливості. Сімейне життя сторін не склалося. Сторони не ведуть спільного господарства, припинили подружні стосунки з 2022 р., проживають окремо. Подальше перебування у шлюбі з відповідачем суперечить інтересам позивача.
За змістом положень ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За правилами ст. ст. 110, 114 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу .
Згідно ст.55 Сімейного кодексу України подружжя зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
За змістом ст. ст. 24 ч. 1, 104 ч. 2, 110 ч. 1, 112 Сімейного кодексу України, ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має в сім'ї рівні права та обов'язки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Звертаючись до суду із позовом, представник позивача вказував, що позивач не бажає підтримувати сімейні стосунки з відповідачем, а шлюбні відносини між ними погіршилися через відсутність взаєморозуміння та взаємних почуттів, що призвело до їх фактичного припинення. Позивач вважає збереження вказаного шлюбу неможливим. Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, позивач заперечує проти поновлення шлюбних відносин з відповідачем, що свідчить про наявність підстав для розірвання шлюбу відповідно до вимог статей 24, 56 СК України.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що подальше спільне життя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому підстав для збереження сім'ї немає.
Оскільки позов підлягає до задоволення, а тому з відповідача на користь позивача в порядку ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення судовий збір.
Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано договір № 5/25 про надання правової допомоги від 14.05.2025 року (а.с.27), ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, прибутковий касовий ордер за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 2 000 грн.
Відповідачем клопотань клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявлялося, а тому з врахуванням сталої практики Верховного Суду згідно якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, згідно яких суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, а тому вимоги представника позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правову допомогу також підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 137, 141, 263-265, 268,280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України,-
ухвалив:
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 23.06.2021 року у Вугледарському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 68, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ): 1211,20 грн. судового збору, 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.