Справа № 944/1800/25
Провадження №2-др/944/12/25
11.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Корабель С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, заяву представника позивача адвоката Качмар Анни Іванівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
адвокат Качмар А.І., яка діє інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначає, що 27.10.2025 Яворівським районним судом Львівської області у справі №944/1800/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Однак, не вирішено питання про судові витрати, які позивач понесла при розгляді справи і, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак, представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,0 грн.
Особи, що беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи заяви та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 27.10.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, задоволено частково. Постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки доходу відповідача щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи стягнення з 07.04.2025. Стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в сумі 968,96 грн.
Представник позивача адвокат Качмар А.І. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно вирішення питання про витрати на правничу допомогу.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Частинами 1, 2ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За правилами частини 2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Повноваження представника позивача підтверджуються: договором №12/25 про надання правничої допомоги адвоката від 04.04.2025.
З детального опису наданих послуг ОСОБА_1 на підставі договору №12/25 та додатку №1 до договору, вбачається, що адвокатом було витрачено 2 год. на складання та подання позовної заяви, які вартують 4000 грн; прийнято участь у одному судовому засіданні -2000 грн.
Разом з тим суд враховує тривалість розгляду справи, її складність, а також ту обставину, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Тобто, об'єктивно об'єм виконаних робіт адвокатом і затрачений ним час не відповідають заявленим до стягнення витратам на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даному випадку, у зв'язку із тим що позивач ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги, з метою захисту своїх прав, зважаючи на предмет позовних вимог, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також враховуючи співмірність зазначеного представником позивача розміру його послуг зі складністю справи та виконаним обсягом робіт, значенням справи для позивача, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним, а тому вважає, що достатнім розміром який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 5000,0 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 142, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
заяву представника позивача адвоката Качмар Анни Іванівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу- задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 944/1800/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресом: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в розмірі 5000, 0 грн (п'ять тисячі гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Юрій КОЛТУН