Справа № 458/1150/25
1-кп/458/146/2025
11.12.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
представник потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2025 за № 12025141340000131, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодружений, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,
встановив:
27.10.2025 близько 10:00 год. ОСОБА_4 , маючи єдиний умисел на незаконну порубку дерева та подальшого його використання для власних потреб, з корисливих мотивів, будучи в лісовому масиві обходу № 6, кварталу № 12, виділ №15 Яблунського лісництва Національного природного парку «Бойківщина», який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4625582200:05:000:0010 (землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), що знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області і відноситься до природно-заповідного фонду, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, умисно, незаконно зрізав за допомогою ручної пили з пластиковою ручкою, шляхом відокремлення стовбура від кореня, одне сироростуче дерево породи «Смерека», загальною кубомасою 0,31 м.куб., чим завдав матеріальну шкоду інтересам держави розміром 65 329,60 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України - незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Пояснив, що 27.10.2025 зранку близько 10:00 год. взяв коня і пішов до лісу, де зрізав власною ручною пилою одне дерево породи "Смерека", щоб в подальшому розпиляти та використати на встановлення стовпців біля свого будинку. Після того як зрізав дерево, конем трелював його фіри, під час чого був виявлений працівниками лісової охорони. У вчиненому щиро розкаявся, жалкує про такі свої дії, розуміє, що це незаконно, більше подібного вчиняти не буде, готовий понести покарання. Заподіяну ним матеріальну шкоду в розмірі 65 329,60 частково відшкодував в сумі 2300 грн. Цивільний позов на суму 63029,60 грн визнав, по мірі можливості буде відшкодовувати шкоду. Пояснив, що ніде не працює, проживає з батьками, які є пенсійного віку та здійснює за ними догляд, тому невзмозі сплатити штраф і просив призначити інше мінімальне покарання за ч. 3 ст. 246 КК УКраїни і надати йому випробувальний термін.
Представник потерпілої особи - Боринської селищної ради Самбірського району Львівськох області ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав цивільний позов, просив такий задоволити. Ствердив, що обвинувачений частково відшкодував завдану шкоду. Щодо міри покарання обвинуваченому, поклався на розсуд суду.
Суд з'ясував, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не оспорював і правильно розуміє зміст цих обставин. Також повністю визнав цивільний позов.
Прокурор, представник потерпілого також не оспорювали фактичні обставини, при яких вчинено кримінальне правопорушення. Сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
Відтак, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, матеріали цивільного позову, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України - незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, доведена повністю.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, так як обвинувачений після виявлення його працівниками поліції добровільно видав деревину, розповів та показав, як вчиняв незаконну порубку дерев; щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки, визнав цивільний позов, готовий понести покарання призначене судом, часткове відшкодування завданої шкоди, що підтверджено квитанцією, долученою дод матеріалів кримінального провадження.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, не працює.
Приймаючи судове рішення про міру покарання обвинуваченому, суд також враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 від 26.11.2025, яка складена провідним інспектором Самбірського РС №2 філії ДУ "Центр пробації" у Львівській області ОСОБА_6 .
Так, досудовою доповіддю надано обвинуваченому соціально-психологічну характеристику, встановлено середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб. В обвинуваченого наявні захисні ресурси, а саме: житло, освіта, його позитивні особистісні характеристики, ставлення до правопорушення. Орган пробації вказав, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
З урахуванням усіх обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч. 3 ст. 246 КК України у виді обмеження волі, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень і не знаходить підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винуватого, те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду, обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.
Щодо цивільного позову.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду інтересам держави в розмірі 65329,60 грн, яка частково відшкодована ОСОБА_4 на суму 2300 грн, що підтверджено платіжною квитанцією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 30.10.2025.
Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в розмірі 63029,60 грн завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Враховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження було доведено протиправні винні дії обвинуваченого, наслідки цих дій у вигляді завданої шкоди державі в особі Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області та причинно-наслідковий зв'язок між такими діями та наслідками, те, що обвинувачений добровільно завдану шкоду не відшкодував, тому суд дійшов висновку, що пред'явлений позов є підставним і підлягає до задоволення повністю.
Щодо речових доказів.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Беручи до уваги те, що обвинувачений незаконно використав свою ручну пилу з пластиковою ручкою як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення скоєно умисно, тому відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, необхідно застосувати спеціальну конфіскацію до вказаного речового доказу, шляхом примусового безоплатного вилучення такого у власність держави.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України речовий доказ один сортимент дерева породи «Смерека» довжиною 6 м 67 см, діаметром в грубшому кінці - 25 см слід повернути власнику Національному природному парку «Бойківщина».
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію ручної пили з пластиковою ручкою, тому арешт накладений на неї ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 29.10.2025 скасуванню не підлягає.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 29.10.2025 на один сортимент дерева породи «Смерека» довжиною 6 м 67 см, діаметром в грубшому кінці - 25 см необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100, 127, 128, 174, 373, 374, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Задоволити цивільний позов Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області (UA508999980333139331000013917, код ЄРДПОУ 38008294, МФО 899998, одержувач Боринська територіальна громада Львівської області, банк - Казначейство України) завдану шкоду в розмірі 63029,60 грн (шістдесят три тисячі двадцять дев'ять гривень 60 копійок).
Застосувати спеціальну конфіскацію до речового доказу - ручної пили з пластиковою ручкою, яка є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, шляхом примусового безоплатного вилучення такої у власність держави.
Речовий доказ - сортимент дерева породи «Смерека» довжиною 6 м 67 см, діаметром в грубшому кінці - 25 см - повернути власнику Національному природному парку «Бойківщина».
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 29.10.2025 на ручну пилу з пластиковою ручкою - залишити без змін.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 29.10.2025 на сортимент дерева породи «Смерека» довжиною 6 м 67 см, діаметром в грубшому кінці - 25 см - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 11.12.2025.
Суддя ОСОБА_1