Справа № 445/3131/25
провадження № 2/445/1683/25
11 грудня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування якого зазначає, що 03 вересня 2019 року,
ОСОБА_1 (прізвище до одруження - ОСОБА_3 ), уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у Золочівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 123. Сімейне життя між ОСОБА_1 та Відповідачем не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин у вересні 2025 року.
Позивач стверджує, що вона та Відповідач мають протилежні погляди на життя, і що їм не вдалося створити нормальну моральну атмосферу в сім?ї та побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, як передбачено вимогами ст. 55 Сімейного кодексу України.
В судове засідання позивач не з'явилася, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. 03 грудня надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. 08 грудня до суду надійшла заява про визнання позовних вимог і прохання судовий розгляд проводити без участі відповідача.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що з 03.09.2019 сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому у Золочівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 123, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03 вересня 2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 03 вересня 2019 року у Золочівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 123.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя М.В. Бакаїм