Справа № 462/8350/25
10 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява подана до суду у системі «Електронний суд».
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України Залізничним районним судом м. Львова 29.10.2025 року скеровано запит щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та вказано, в який строк, а саме: 5 /п'ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та які порушення вимог ЦПК України позивачу слід усунути.
08.12.2025 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків, у якій вказано, що у позовній заяві вказано адресу відповідача згідно відомостей, що містяться у документах, вказаних при укладенні кредитного договору.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд виходить з такого.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, що підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 9 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позивачем у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Згідно із матеріалами позовної заяви, підставою звернення із даним позовом до Залізничного районного суду м. Львова є те, що у договорі про надання кредиту від 07.08.2024 року та анкеті клієнта вказано адресу реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
При залишенні позову без руху судом звернуто увагу позивача, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування, чи про останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) відповідача чи місцезнаходження його майна, а відтак матеріали справи не містять відомостей про наявні підстави, передбачені ЦПК України для звернення до Залізничного районного суду м. Львова.
При поданні заяви про усунення недоліків позивачем не взято вказане до уваги та вказано, що останнім місцем проживання (реєстрації) відповідача є АДРЕСА_1 , про що вказано в кредитному договорі та анкеті клієнта.
Водночас, такі доводи позивача не є підставою для визначення підсудності даної справи Залізничному районному суду м. Львова, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок офіційного обліку місця проживання особи визначено положеннями Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та здійснюється у двох формах: шляхом декларування місця проживання або реєстрації місця проживання.
За змістом п. 4 ч. 1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Водночас згідно з п.12 ч.1 ст.2 вищевказаного Закону реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Аналогічно згідно з п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Також положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Зі огляду на викладене вбачається, що місце проживання особи встановлюється за офіційними даними про його задеклароване або зареєстроване місце проживання.
Відповідно, таке місце проживання підлягає підтвердженню відомостями про його реєстрацію або даними про декларування особою свого місця проживання.
Так, як вбачається із відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС, отриманої судом 28.11.2025 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований без реєстрації.
У відповіді №2112341 від 10.12.20525 року з Єдиного державного демографічного реєстру адресу реєстрації ОСОБА_1 не зазначено.
Згідно з матеріалами позовної заяви при укладенні договору про надання кредиту від 07.08.2024 року та у анкеті клієнта вказано адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
При цьому, у матеріалах позову міститься копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі ID-картки та витяг з ДІЯ, де серед даних ОСОБА_1 міститься запис про місце його народження у м. Львові, однак у графах щодо місця проживання та дати реєстрації наявний запис «не вказано».
Таким чином, при укладенні кредитного договору із відповідачем позивачем вказано адресу відповідача без жодних даних та документів, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування, чи про останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) чи місцезнаходження його майна, а відтак матеріали справи не містять відомостей про наявні підстави, передбачені ЦПК України для звернення до Залізничного районного суду м. Львова.
Таким чином позивачем не усунуто недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 01.12.2025 року.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 01.12.2025 року отримано позивачем 02.12.2025 року о 14:50 у системі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Згідно з положеннями ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом ч. 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Станом на 10.12.2025 року недоліки позову не усунуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю.Л.